УІНП відреагував на "радянську" сукню від "ADIDAS"

Український інститут національної пам'яті звернувся з листом до дочірнього підприємства “ADIDAS-УКРАЇНА” і нагадав про відповідальність за поширення в Україні продукції з використанням заборонених символів комуністичного тоталітарного режиму.

Про це йдеться на офіційному сайті УІНП.

Звернення з’явилося після появи інформації про виготовлення компанією серії спортивного одягу із зображенням державного герба Радянського Союзу та напису USSR до Чемпіонату світу з футболу.

 

 "Радянська" сукня від "ADIDAS". Фото: adidas.com

У випадку виявлення фактів поширення (реалізації) подібних товарів (продукції) компанії "ADIDAS" на території України Український інститут національної пам’яті буде змушений звертатися до правоохоронних органів щодо притягнення до відповідальності винних осіб у встановленому порядку.

"Ідея виготовити одяг прикрашений нацистською свастикою не мала б шансів на втілення в компанії "ADIDAS". Тому, що в рідній для неї Німеччині, яка пройшла через процеси денацифікації – це порушення не лише юридичних, але й моральних норм.

Для мешканців України та інших країн таким же порушенням є використання радянської символіки під якою вбито мільйони наших земляків", - наголошує Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Своє обурення щодо "радянської" сукні німецького виробника спортивних товарів висловив уряд Литви, назвавши його "проявом імперської ностальгії".

 
 

Нагадуємо, що в Україні діє Закон "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та заборону пропаганди їх символіки".

Згідно із Законом на всій території України забороняється "виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, у тому числі сувенірної, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних радянських республік або їх фрагментів, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму".

Звертаємо увагу на те, що відповідно до статті 436 1 Кримінального кодексу України поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої, а ті самі дії, вчинені повторно, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.