У Празі облили фарбою пам'ятник радянському маршалу

У столиці Чехії облили рожевою фарбою пам'ятник Івану Конєву.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на "Idnes".

На пам'ятнику зроблено напис фарбою чеською мовою "Той, який жодного разу не вистрілив" ("Ten, ktery nikdy nevystřelil"). Справу взяла під контроль поліція, а мерія дала дозвіл на відновлення пам'ятника.

 Фото: "Idnes"

"У даний час офіцери поліції аналізують наявні записи відеоспостереження з найближчих вулиць", - заявили у поліції.

Міська влада підтвердила, що в червні встановить пояснювальні таблички біля пам’ятника чеською, англійською та російською мовами, у яких буде викладена біографія маршала "з усіма її достоїнствами та недоліками". Проти цього уже протестували у Москві.

Три роки тому на постаменті статуї з'явився напис "Хайль Путін?", а в листопаді минулого року невідомі червоною фарбою написали на постаменті дати 1956, 1961, 1968 і 2017. Жителі Праги вже закликали раніше демонтувати статую.

Довідково. У радянській історіографії маршал Конєв вважається керівником звільнення Праги в 1945 році. Сучасні історики вважають, що війська 1-го Українського фронту під командуванням Конєва увійшли в уже звільнену Прагу.

Чеські історики зазначають, що маршал Конєв зі своїми підрозділами приїхав з Дрездена до Праги 9 травня 1945 року, коли в місті майже не залишилося загонів СС, а підрозділи вермахту покинули Прагу.

Це було пов'язано з тим, що місто взяли під контроль учасники Празького повстання і війська Російської визвольної армії генерала Андрія Власова, повернувши зброю проти німців. За день до цього, 8 травня, була підписана капітуляція з командуванням Празького повстання.

Після присутності на декількох фронтах у роки Другої світової війни Конєв був залучений до придушення угорського повстання в 1956 році, а також був присутній у Берліні на час будівництва Берлінської стіни в 1961 році. 1968 рік – це дата радянського вторгнення в Чехословаччину.

Нагадуємо, що днями у Харкові повалили, а потім знову відновили пам’ятник маршалу Жукову.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.