АНОНС: У Києві покажуть фільм про «іншу сторону» війни

У День Перемоги відбудеться показ фільму режисера Бернгарда Віккі "Міст".

Про це повідомляє кіноклуб "Evropa".

 

Навряд варто заперечувати те, що історія Другої Світової – це історія написана переможцями, а тому не може бути вільною від ідеологічних упереджень і не дає можливості повноцінно сформувати думки і оцінки щодо цих непростих подій.

Але що ми насправді знаємо про Третій Рейх, про його людей, його солдатів? Про що вони мріяли, чим були сповнені їх серця? Як вони бачили цю війну?

Для багатьох з нас ці питання досі лишаються без відповіді і ми вимушено лишаємось в тенетах упереджень. Саме тому погляд на війну "з іншої сторони" насправді цінний та важливий.

Кінокартина "Міст" німецького режисера Бернхарда Віккі була знята "по живому", з кінця війни минуло лише 14 років (1959). Мабуть саме це забезпечило неймовірну реалістичність фільму, щирість, непідробну емоційність та зворушливість.

"Міст" – це про палаючі серця, віру та жертовність, любов та дружбу.

"Міст" – це про відданість батьківщині, навіть якщо вона не права, навіть якщо керівництво веде країну до пекла. Відданість, коли навколо зневіра і занепад, коли слова про обов’язок звучать вже ледь не сміховинно.

Час: 9 травня, середа, 20:00.

Місце: кіноклуб "E V R O P A", провулок Шевченка 5 (ст.м. Майдан Незалежності), Козацький Дім, 3 поверх.

Вхід вільний

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.