На Чернігівщині відкрили меморіальну дошку офіцеру армії УНР. ФОТО

У приміщенні школи в селі Роїще на Чернігівщині відкрили першу меморіальну дошку офіцеру Армії Української Народної Республіки Михайлу Зінченку.

На відкриття меморіальної дошки приїхала двоюрідна правнучка Михайла Зінченка Лариса Губко з Чернігова, повідомляє УІНП.

Фото: УІНП 

Меморіальна дошка змакетована за сприяння співробітників Українського інституту національної пам'яті Павла Подобєда та Владислава Куценка, і виготовлена за кошти небайдужих уродженців Роїща.

Поручник Зінченко на сьогодні є одним із небагатьох учасників Української революції 1917-1921 рр. – вихідців з нинішнього Чернігівського району Чернігівської області, біографії яких відомі досить докладно. Однак пошукова робота не припиняється.

Нині дослідники активно вивчають життєвий шлях сотника УНР, уродженця сусіднього з Роїщем села Хмільниці Олександра Миколайовича Гайманівського. І готуються до відкриття меморіальної дошки на його честь до Дня Незалежності України.

А в селищі Михайло-Коцюбинському (центрі однойменної об’єднаної територіальної громади) мають намір вшанувати Максима Загривного.

Краєзнавець Олександр Ляшев та Лариса Губко із чоловіком. Фото: УІНП

 

Довідка. Михайло Зінченко – учасник Першої світової війни, поручник. Нагороджений орденами Святої Анни 4-го ступеня та Святого Станіслава 3-го ступеня. Після важкого поранення в ногу був демобілізований.

Навесні 1918 р. організував у рідному Роїщі вибори делегатів на Всеукраїнський з’їзд хліборобів і був присутній на обранні Гетьмана України Павла Скоропадського. За що пізніше був заарештований і направлений до комуністичного концентраційного табору.

У жовтні 1920 р. перебрався на Хмельниччину, в район дії Армії УНР, і добровільно вступив до українського війська. Був зарахований до кінної сотні штабу 2-ї стрілецької Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії. Брав участь в боях під селами Микулинецький Ріжок, Голенищенський Майдан та Миколаїв.

Після поразки Української революції емігрував до Чехо-Словаччини і там закінчив Українську господарську академію в Подєбрадах. В Україні його переслідували більшовики, а в Словаччині – нацисти (за те, що переховував євреїв). Решту життя Михайло Зінченко прожив у Словаччині, там і похований.

Життєвий шлях Михайла Зінченка відновив Олександр Ляшев – краєзнавець, автор ряду цікавих видань про історію села Роїща.

Нагадуємо, що днями Апеляційний суд Київської області реабілітував петлюрівських отаманів Орлика, Ногу і Смутенка-Хоменка.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.