Пам'ятки ЮНЕСКО в Україні охоронятиме спеціальний закон

Верховна Рада ухвалила закон "Про охорону культурної спадщини" (щодо збереження пам'яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).

Законопроект №1553 підтримали 232 депутатів, повідомляє "Дзеркало тижня".

Згідно з законом, об'єкт всесвітньої спадщини має правовий статус пам'ятки національного значення і охороняється за допомогою всіх механізмів, передбачених цим законом.

Водночас, існують певні особливості охорони об'єктів всесвітньої спадщини, що випливають з Конвенції про охорону всесвітньої культурної спадщини і природної спадщини.

До списку Світової спадщини ЮНЕСКО включено наступні об'єкти в Україні: Києво-Печерська лавра, Софія Київська, історичний центр Львова, резиденція митрополитів Буковини і Далмації в Чернівцях, Херсонес Таврійський, дерев'яні церкви Карпатського регіону Польщі та України, Дуга Струве та букові праліси Карпат.

Нагадаємо, Шарівський замок у Харківській області збираються реставрувати.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.