Парламент посилить відповідальність за пошкодження пам'яток культури. Особливо для чиновників

Для чиновників, які довели об'єкт культурної спадщини до знищення або його пошкодження, пропонується ввести кримінальну відповідальність.

Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроект про вдосконалення системи охорони культурної спадщини. Законопроект №8202 за основу схвалили 228 народних депутатів, передає "Дзеркало тижня".

Законопроект визначає порядок вручення попередження у зв'язку з загрозою пошкодження або знищення об'єкта культурної спадщини внаслідок дій власника відповідного пам'ятника або стосовно щойно виявленого об'єкта культурної спадщини.

Ухваленням даного законопроект народні депутати мають намір збільшити фінансові санкції за нанесення шкоди об'єктам культурної спадщини.

Орган з охорони культурної спадщини буде застосовувати фінансові санкції не тільки за незаконні роботи, які можуть завдати шкоди пам'ятці, але й за будь-які роботи, які проводяться без дозволу на об'єкті культурної спадщини чи його території. За такі дії передбачено штраф від 5 тис. до 15 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (цей мінімум становить 17 грн).

Крім того, пропонується ввести фінансову відповідальність за порушення режиму історико-культурного заповідника (від 1 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за не передачу знайдених під час археологічних розкопок предметів, пов'язаних з об'єктами культурної спадщини, на зберігання в музей (від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Пропонується також застосовувати фінансові санкції за розміщення зовнішньої реклами, вивісок, інформаційних табличок на об'єктах культурної спадщини та на їхню територію в розмірі від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідні фінансові санкції законодавці також пропонують закріпити в Кодексі України про адміністративні правопорушення.

Разом із тим, закон пропонує внести кримінальну відповідальність для посадових осіб, які з використанням службового становища довели об'єкт культурної спадщини до знищення або його пошкодження, а також за умисне незаконне знищення об'єкта культурної спадщини місцевого значення.

За такі діяння пропонують карати позбавленням волі від 3 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю до 3 років, або без такого, а також з конфіскацією відповідного об'єкта культурної спадщини.

Як повідомлялося, сьогодні Рада ухвалила спеціальний закон, який охоронятиме пам'ятки ЮНЕСКО в Україні.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.