АНОНС: У Києві пом'януть гайдамаків Коліївщини

21 червня в Києві відзначатимуть 250-ліття гайдамацького повстання Коліївщини.

Програма заходу включатиме виступи відомих істориків й краєзнавців:

 

Тарас Чухліб – український історик, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва імені Степана Бандери.

Євген Букет – почесний краєзнавець України, головний редактор газети "Культура і життя", член правління Національної спілки краєзнавців України, член Національної Спілки журналістів України.

Анатолій Пономаренко – народний артист, Герой України.

Іван Синяк – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України.

Ігор Гирич – доктор історичних наук, головний редактор журналу "Пам'ятки України", старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.

Музичні виступи: Живосил Лютий, Тарас Компаніченко та Тарас Силенко.

Ведучий заходу – Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру "Українські студії стратегічних досілджень" (УССД), голова фракції ВО "Свобода" в Київраді.

21 червня, четвер, 18.30 

Місце: Колонна зала Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36).

Організатор: ВО "Свобода". УССД.

Вхід вільний.

Нагадаємо, Ваад України виступив із заявою, в якій висловив стурбованість відзначенням Коліївщини.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.