АНОНС: У Києві пом'януть гайдамаків Коліївщини

21 червня в Києві відзначатимуть 250-ліття гайдамацького повстання Коліївщини.

Програма заходу включатиме виступи відомих істориків й краєзнавців:

 

Тарас Чухліб – український історик, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва імені Степана Бандери.

Євген Букет – почесний краєзнавець України, головний редактор газети "Культура і життя", член правління Національної спілки краєзнавців України, член Національної Спілки журналістів України.

Анатолій Пономаренко – народний артист, Герой України.

Іван Синяк – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України.

Ігор Гирич – доктор історичних наук, головний редактор журналу "Пам'ятки України", старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України.

Музичні виступи: Живосил Лютий, Тарас Компаніченко та Тарас Силенко.

Ведучий заходу – Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру "Українські студії стратегічних досілджень" (УССД), голова фракції ВО "Свобода" в Київраді.

21 червня, четвер, 18.30 

Місце: Колонна зала Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36).

Організатор: ВО "Свобода". УССД.

Вхід вільний.

Нагадаємо, Ваад України виступив із заявою, в якій висловив стурбованість відзначенням Коліївщини.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.