У Харкові хотіли підірвати пам’ятник воїнам УПА. ВІДЕО

Співробітники контррозвідки Служби безпеки України під процесуальним керівництвом прокуратури попередили у Харкові терористичний акт біля пам’ятника воїнам УПА, замовлений спецслужбами країни-агресора.

Про це йдеться у повідомленні на сайті СБУ.

 Вибуховий пристрій біля пам'ятника. Фото: СБУ

Оперативники спецслужби задокументували, що для здійснення низки терористичних актів на території регіону російські куратори планували використати учасників так званої військово-політичної групи "Харьковское движение сопротивления".

З 2014 року члени групи спеціалізувались на підриві національних пам’ятників, офісів українських патріотичних організацій та особистих транспортних засобів осіб, які входять до їх складу, проведенні розвідувальної діяльності та розповсюдженні серед мешканців Харкова матеріалів антиукраїнського, сепаратистського та екстремістського змісту.

Вилучений вибуховий пристрій. Фото: СБУ

 

Контррозвідники СБ України встановили, що з квітня 2018 року спецслужби РФ відновили фінансування діяльності ВПГ "ХДС" для проведення на території Харкова терористичної діяльності.

Одна із учасниць групи отримала від російських кураторів завдання підірвати пам’ятник воїнам УПА за допомогою саморобного вибухового пристрою.

Співробітники СБУ затримали зловмисницю згідно зі ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України під час закладання вибухівки під пам’ятний знак. У ході санкціонованих слідчих дій за місцем проживання учасниці групи правоохоронці вилучили символіку терористичних організацій "Д/ЛНР".

 Фото: СБУ

Затриманій оголошено про підозру в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 258 Кримінального кодексу України. Тривають слідчо-оперативні дії, спрямовані на виявлення інших осіб, причетних до організації та вчинення вказаного злочину.

Нагадуємо, що у 2019 році у Житомирі з'явиться пам’ятник Бандері.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.