У Вроцлаві перехрестя назвали іменем генерала УНР Безручка

У польському Вроцлаві іменем генерала УНР Марка Безручка названо одне з кругових перехресть.

Про це повідомляє Укрінформ.

 Фото із Фейсбук

У церемонії з цього приводу у суботу 23 червня взяли участь посол України у Польщі Андрій Дещиця, представники влади міста, місцева українська громада, та делегація зі Львова.

"Це дуже важливий день для українсько-польської дружби, символом якої є Марко Безручко. Особливо через те, що зовсім недавно у Львові одну з вулиць названо іменем Яцека Куроня (відомий польський політик і суспільний діяч, прибічник українсько-польського примирення – ІП)", - підкреслив Дещиця.

На його переконання, українцям і полякам потрібно пам'ятати про те, що "в минулому ми разом робили важливі справи і разом і надалі можемо робити щось хороше".

Голова міської ради Вроцлава Яцек Оссовський заявив, що місце обрано гідне – воно велелюдне, поблизу розташована найбільша лікарня міста.

"Біографія патрона є настільки багатою, що про нього можна говорити півтори години",- підкреслив Оссовський, оцінюючи заслуги Безручка.

Голова польської частини Українсько-польського форуму партнерства Ян Маліцький наголосив, що говорячи про відносини між країнами, потрібно пам'ятати передусім про те, що в них було хорошого.

Як відомо, генерал-хорунжий армії УНР Марко Безручко очолював героїчну оборону від більшовиків польського міста Замостя у серпні-вересні 1920 року. У міжвоєнний період він керував військовим міністерством уряду УНР в екзилі, був очільником Українського клубу у Варшаві. Безручко похований у Варшаві на православному кладовищі на Волі поряд з іншими генералами та солдатами УНР.

Нагадуємо, що недавно на Чернігівщині відкрили меморіальну дошку офіцеру армії УНР.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".