У 1990-2009 роки в Польщі знищували документи з військових архівів

«Масштаб збитків є величезним і стосується безцінних матеріалів періоду Польської Народної Республіки», – стверджує директор Військового історичного бюро.

Про це повідомляє Польське радіо.

 Фото: Народна Правда

Про численні випадки знищення документів у військових архівах у Ґдині, Новому Дворі Мазовєцькому та Рембертуві повідомив директор Військового історичного бюро Славомір Ценцкєвич.

"Масштаб збитків є величезним, стосується сотень тисяч сторінок, серед яких були безцінні – з точки зору досліджень і архівів – матеріали періоду Польської Народної Республіки", – мовиться в комюніке Військового історичного бюро.

У повідомленні наголошено, що особливо обурливим є факт знищення у 2000-2009 роки документів органів безпеки комуністичної держави, попри те, що вже діяв закон про Інститут національної пам’яті від 1998 року.

Згідно з цим законом, люди або установи зобов’язані передавати такі матеріали до архіву Інституту національної пам’яті, а їх знищення підлягає покаранню.

Серед знищених документів цього періоду були, зокрема, такі, що стосувалися тогочасного Міністерства громадської безпеки, судів і прокуратур сталінського періоду, Військової інформаційної служби та командування Військ охорони пограниччя.

Як повідомляється, втрачено тисячі сторінок документів, важливих для дослідження комуністичного минулого, зокрема про співпрацю із СРСР та іншими комуністичними державами, про ядерну зброю, персональні документи, звіти про настрої в Польському народному війську, цензорські матеріали, документи партійних і молодіжних організацій.

Нагадуємо, що на початку червня у Росії дізналися про таємний наказ, спрямований на знищення даних про репресованих.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.