Екстренні зміни у закон про IPN. Сейм: за "бандеризм" - до 3 років ув'язнення, як і було

Сейм Польщі в поправці до закону про IPN відмовився від положень, що викликали бурхливу критику США та Ізраїлю. Прийняті сьогодні поправки скасовують ст. 55а, яка вводила кримінальну відповідальність за приписування поляками злочинів гітлерівців.

Про це повідомляє Zik із посиланням на Onet.pl.

 Сейм Польщі

Сьогодні вранці прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький звернувся з проханням до спікера польського парламенту доповнити порядок денний питанням, що стосується внесення поправок до "Закону про Інститут національної пам’яті".

Прийнятий парламентом у січні новий "Закон про ІНП", зокрема передбачав, що кожен, хто публічно і всупереч фактам, приписує польському народові відповідальність за злочини, вчинені гітлерівцями чи інші злочини проти людяності та воєнні злочини, буде покараний штрафом або позбавленням волі на строк до трьох років. Таке ж покарання передбачено за "грубе применшування ролі осіб, які вчинили ці злочини".

Водночас, зміни до закону не зачіпають ст. 1 п 1-а, ст. 2а та ст. 55, які встановлювали кримінальне покарання за так зване "заперечення злочинів українських націоналістів".

Також важливо згадати, що частина закону, де йдеться про "злочини українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім Райхом" впродовж 1925-50 років, а також термін "Східна Малопольща" так і залишається без жодних змін.

Нагадуємо, 6 лютого Президент Польщі підписав контраверсійний закон про IPN.

7 лютого, УІНП заявив про неможливість продовження роботи Українсько-польського форуму істориків у попередньому форматі через загрози для свободи слова у Польщі.

Як повідомлялося, 26 січня Сейм Польщі ухвалив запропонований рухом Kukiz'15 законопроект про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".

Українське МЗС заявило про свою глибоку стурбованість ухваленням цього законопроекту. Із різкою критикою законопроекту виступили ізраїльські дипломати й політики.

Вночі з 31 січня на 1 лютого Сенат Польщі ухвалив законопроект. Напередодні нічного голосування Державний департамент США оприлюднив заяву, в якій висловив побоювання, що зміни до закону про ІПН можуть підірвати свободу слова і свободу академічних дискусій.

Президент Чечні Рамзан Кадиров схвально прокоментував  зміни у польському законодавстві. Але вважає, що цих змін не досить.

5 лютого до дисксії навколо закону долучилися прем’єр-міністр країни Матеуш Моравецький, відставні дипломати, чинний голова МЗС. Також у Польщі соціологи дослідили, як поляки ставляться до новелізації скандального закону про польський Інститут нацпам'яті.

Загроза для СРСР. Розпорядження Андропова перед замахом на Івана Павла II

21 квітня 1981 року Андропов видає «совершенно секретне» розпорядження щодо протидії Ватикану, а вже 13 травня на площі святого Петра член турецького терористичного угрупування «Сірі вовки» Мехмет Алі Агжда стріляє у Папу Івана Павла II. Незважаючи на велику крововтрату, понтифік вижив. За однією з найпоширеніших версій,організація нападу здійснювалась болгарськими спецслужбами, які діяли за завданням КҐБ СРСР. Обставини нападу на Івана Павла II досі залишаються не з’ясованими.

Слово і назва «Україна»: історіографія питання

Перші дослідження, пояснення і висловлення думок з цього приводу розпочалися ще наприкінці ХІХ століття. Тоді українська історична наука активно розвивалася, а назва Україна остаточно перетворилася на національну транскордонну назву всіх українців, яка здобула визнання і в Наддніпрянській Україні, і на західноукраїнських землях. Відповідно, питання походження та історії назви «Україна» стало актуальним.

Ув'язнена “Ластівка”: як МҐБ репресував Параску Плитку-Горицвіт

Параска Плитка-Горицвіт, передусім, відома як самобутня гуцульська мисткиня з села Криворівня, що на Івано-Франківщині. Зовні її життя було доволі усамітненим та скромним. Втім всередині своєї невеликої хатини, Парасці вдалося створити вражаючий творчий світ, межі якого сягали від магічних Карпат до давньої Індії, від космічних просторів до Небесного Престолу.

Перша демонстрація Антибільшовицького Блоку Народів

16 квітня 1946 року в одному з районів повоєнного Мюнхена був скликаний Перший Конгрес АБН, де було утворено східноєвропейську антикомуністичну організацію, яка увесь подальший період Холодної війни репрезентувала еміграційні організації, чиї батьківщини опинилися за Залізною завісою. «Свобода народам! Свобода людині!» – гасло АБН, навколо якого об’єдналися 16 національних організацій Східної Європи та Середньої Азії.