АНОНС: В Києві покажуть артефакти із мюнхенського кабінету Я. Стецька

До річниці проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року в Києві відкриється виставка "Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!", на якій вперше будуть представлені пам’ятні речі із мюнхенського кабінету Ярослава Стецька.

За назву виставки взято рядки з "Декалогу українського націоналіста" – програмного документа ОУН. Що ми знаємо про діяльність цієї організації? Яке значення мало відновлення її діячами Української держави Актом від 30 червня 1941 року? Як склалася подальша доля цих відчайдушних борців за свободу українського народу?

За роки незалежності зацікавлений читач отримав змогу віднайти потрібну інформацію в бібліотеках та на інтернет-ресурсах, але широкий загал, на жаль, ще й досі часто послуговується радянськими ідеологічними штампами.

Радіопередавач Ярослава Стецька англійського виробництва для зв’язку з українським націоналістичним підпіллям

Ця виставка для тих, хто шукає правдивих відповідей. Тут і нещодавно віднайдені документи з архіву СБУ, і унікальні фотографії та меморіальні речі, збережені родиною Ярослава Стецька – людини, яка в надзвичайно складних умовах німецької окупації проголосила відновлення Української держави.

Він дивом вижив у німецькому концтаборі і все своє подальше життя присвятив боротьбі з тоталітарною комуністичною системою, заснувавши Антибільшовицький блок народів (АБН). І він, і його дружина Ганна, яка навіть ім'я змінила, щоб підкреслити абсолютну єдність у поглядах зі своїм чоловіком, ставши Ярославою Стецько, присвятили своє життя боротьбі за українську державність.

Довідково: ОУН 1941 року діяла в умовах німецької експансії і намагалася використати ситуацію пост-фронтового хаосу для створення українських владних структур. Проголошення Акту відновлення Української держави і утворення Українського Державного Правління давало правові підстави для створення українських адміністрацій у звільнених від більшовицької влади містах і селах, заклало основи для формування державної Української Повстанської Армії.

Розгорнутий німцями терор проти відновленої української державності і знищення в катівнях гестапо і концтаборах її діячів зумовив правомірність воєнних дій ОУН-УПА на два фронти, проти обох окупаційних режимів – нацистського і радянського.

На презентацію виставки запрошені політичні і громадські діячі, ветерани українського визвольного руху, поети і музиканти.

Час: 30 червня, субота, 14:00

Місце: Музей шістдесятництва (Київ, вул. О. Гончара, 33)

Контакт: +380 44 234 12 04

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".