АНОНС: В Києві покажуть артефакти із мюнхенського кабінету Я. Стецька

До річниці проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року в Києві відкриється виставка "Здобудеш Українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!", на якій вперше будуть представлені пам’ятні речі із мюнхенського кабінету Ярослава Стецька.

За назву виставки взято рядки з "Декалогу українського націоналіста" – програмного документа ОУН. Що ми знаємо про діяльність цієї організації? Яке значення мало відновлення її діячами Української держави Актом від 30 червня 1941 року? Як склалася подальша доля цих відчайдушних борців за свободу українського народу?

За роки незалежності зацікавлений читач отримав змогу віднайти потрібну інформацію в бібліотеках та на інтернет-ресурсах, але широкий загал, на жаль, ще й досі часто послуговується радянськими ідеологічними штампами.

Радіопередавач Ярослава Стецька англійського виробництва для зв’язку з українським націоналістичним підпіллям

Ця виставка для тих, хто шукає правдивих відповідей. Тут і нещодавно віднайдені документи з архіву СБУ, і унікальні фотографії та меморіальні речі, збережені родиною Ярослава Стецька – людини, яка в надзвичайно складних умовах німецької окупації проголосила відновлення Української держави.

Він дивом вижив у німецькому концтаборі і все своє подальше життя присвятив боротьбі з тоталітарною комуністичною системою, заснувавши Антибільшовицький блок народів (АБН). І він, і його дружина Ганна, яка навіть ім'я змінила, щоб підкреслити абсолютну єдність у поглядах зі своїм чоловіком, ставши Ярославою Стецько, присвятили своє життя боротьбі за українську державність.

Довідково: ОУН 1941 року діяла в умовах німецької експансії і намагалася використати ситуацію пост-фронтового хаосу для створення українських владних структур. Проголошення Акту відновлення Української держави і утворення Українського Державного Правління давало правові підстави для створення українських адміністрацій у звільнених від більшовицької влади містах і селах, заклало основи для формування державної Української Повстанської Армії.

Розгорнутий німцями терор проти відновленої української державності і знищення в катівнях гестапо і концтаборах її діячів зумовив правомірність воєнних дій ОУН-УПА на два фронти, проти обох окупаційних режимів – нацистського і радянського.

На презентацію виставки запрошені політичні і громадські діячі, ветерани українського визвольного руху, поети і музиканти.

Час: 30 червня, субота, 14:00

Місце: Музей шістдесятництва (Київ, вул. О. Гончара, 33)

Контакт: +380 44 234 12 04

«Симон Петлюра інтернаціоналізує українське питання піснею»: невідома історія тріумфу «Щедрика» в Європі

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Життя в затінку комина. Подорож в Аушвіц. Частина 1

В’язень підійшов до огорожі, звів руки долонями вверх, як давні праведники при молитві й важко опустився на дроти. Сухо затріскотіли блакитні вогники й електричний струм зім'яв його лице зморшками болю…"

Серце фабрики смерті. Подорож в Аушвіц. Частина 2

...Проходячи через газову камеру, зловила себе на тому, що постійно скошую очі на отвір у стелі. Десятки літ тому над головами збитих у одну масу людей там з'являлося обличчя без рис – бо ж маски знеособлені – і сипалися жовтуваті гранули...