Оголосили проект-переможець "Музею Революції Гідності". ФОТО

Сьогодні міжнародне професійне журі назвало кращу проектну пропозицію щодо об'єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".

Про це йдеться у повідомленні на сайті музею.

 Проект майбутнього Музею Революції Гідності

На оголошений Кабінетом Міністрів відкритий анонімний конкурс надійшло 66 заявок із 12 країн світу. Найкращий проект меморіалу визначили в лютому 2018 року. Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею вже з урахуванням вигляду меморіальної частини.

У фіналі змагалися шість проектів. За результатами засідання журі конкурсу першу премію здобув проект "Штурм пагорба" німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH".

Архітектори – професор Ян Кляйхус (Jan Kleihues) та Йоганнес Кресснер (Johannes Kressner). Ця компанія відома завдяки своїм успішним проектам у багатьох країнах. Прикметно, що зараз за її розробкою споруджують Національний музей в Осло.

 Проект майбутнього Музею Революції Гідності

 

"За країнами, які представляють автори робіт, видно, що рівень конкурсу дуже високий. Друге місце посів проект українських архітекторів. Він був перспективний.

Професійні колеги в складі журі визначилися раніше, а в мене досі певне сум’яття – вагався між проектом-переможцем і тим, автором котрого, як виявилося, є українське архітектурне бюро.

Його зовнішній вигляд і зараз мені більше подобається. Проте функціональна частина й усі внутрішні деталі все-таки кращі в команди переможців. Фахівці на наших обговореннях це ґрунтовно довели", – зазначив Євген Нищук, міністр культури України.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

"Проектувати Музей Революції Гідності взялися одинадцять архітектурних команд з України, Австрії, Німеччини, Іспанії та Франції. Переміг проект знаного берлінського бюро.

Він переконав міжнародне журі у своїй відповідності конкурсному завданню, у значній функціональній та архітектурній цінності, модерновій елегантності та бережному ставленні до середовища, метафоричності й символізмі та спроможності витримати плин часу.

Проект під назвою "Штурм пагорба" по-новому інтерпретує неокласицизм, інтегруючи події на Майдані в європейську історію, візуально формує новітній український акрополь та українську агору, утверджуючи демократичну спрямованість нації.

Реалізація цього проектного задуму гармонійно доповнить меморіальний простір на алеї Героїв Небесної Сотні та створить середовище для активного втілення в життя мрій борців за незалежну й процвітаючу Україну", – сказав Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

"Цей проект найсвітліший. Гадаю, він задовольнить найбільшу частину людей. Можливо, інші проекти чимось викликали б певні суперечки. У цьому є чітка прив’язка до Майдану", – вважає Володимир Бондарчук, голова ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Музей Революції Гідності" та громадського обговорення конкурсних пропозицій буде укладено договір із переможцем конкурсу й почнеться розроблення проектно-кошторисної документації щодо будівництва Музею Революції Гідності.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

Нагадуємо, що в квітні 2017 року за указом Президента України від 04.04.2017 № 98/2017 "Про Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" розпочав роботу Організаційний комітет.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) оголошено в жовтні 2017 року.

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР