Оголосили проект-переможець "Музею Революції Гідності". ФОТО

Сьогодні міжнародне професійне журі назвало кращу проектну пропозицію щодо об'єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності".

Про це йдеться у повідомленні на сайті музею.

 Проект майбутнього Музею Революції Гідності

На оголошений Кабінетом Міністрів відкритий анонімний конкурс надійшло 66 заявок із 12 країн світу. Найкращий проект меморіалу визначили в лютому 2018 року. Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею вже з урахуванням вигляду меморіальної частини.

У фіналі змагалися шість проектів. За результатами засідання журі конкурсу першу премію здобув проект "Штурм пагорба" німецького архітектурного бюро "Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH".

Архітектори – професор Ян Кляйхус (Jan Kleihues) та Йоганнес Кресснер (Johannes Kressner). Ця компанія відома завдяки своїм успішним проектам у багатьох країнах. Прикметно, що зараз за її розробкою споруджують Національний музей в Осло.

 Проект майбутнього Музею Революції Гідності

 

"За країнами, які представляють автори робіт, видно, що рівень конкурсу дуже високий. Друге місце посів проект українських архітекторів. Він був перспективний.

Професійні колеги в складі журі визначилися раніше, а в мене досі певне сум’яття – вагався між проектом-переможцем і тим, автором котрого, як виявилося, є українське архітектурне бюро.

Його зовнішній вигляд і зараз мені більше подобається. Проте функціональна частина й усі внутрішні деталі все-таки кращі в команди переможців. Фахівці на наших обговореннях це ґрунтовно довели", – зазначив Євген Нищук, міністр культури України.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

"Проектувати Музей Революції Гідності взялися одинадцять архітектурних команд з України, Австрії, Німеччини, Іспанії та Франції. Переміг проект знаного берлінського бюро.

Він переконав міжнародне журі у своїй відповідності конкурсному завданню, у значній функціональній та архітектурній цінності, модерновій елегантності та бережному ставленні до середовища, метафоричності й символізмі та спроможності витримати плин часу.

Проект під назвою "Штурм пагорба" по-новому інтерпретує неокласицизм, інтегруючи події на Майдані в європейську історію, візуально формує новітній український акрополь та українську агору, утверджуючи демократичну спрямованість нації.

Реалізація цього проектного задуму гармонійно доповнить меморіальний простір на алеї Героїв Небесної Сотні та створить середовище для активного втілення в життя мрій борців за незалежну й процвітаючу Україну", – сказав Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

"Цей проект найсвітліший. Гадаю, він задовольнить найбільшу частину людей. Можливо, інші проекти чимось викликали б певні суперечки. У цьому є чітка прив’язка до Майдану", – вважає Володимир Бондарчук, голова ГО "Родина Героїв Небесної Сотні".

Після підведення підсумків конкурсу в номінації "Музей Революції Гідності" та громадського обговорення конкурсних пропозицій буде укладено договір із переможцем конкурсу й почнеться розроблення проектно-кошторисної документації щодо будівництва Музею Революції Гідності.

  Проект майбутнього Музею Революції Гідності

Нагадуємо, що в квітні 2017 року за указом Президента України від 04.04.2017 № 98/2017 "Про Організаційний комітет з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності" розпочав роботу Організаційний комітет.

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) оголошено в жовтні 2017 року.

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…