Спецпроект

У Запорізькій області встановлять меморіальний знак антиколгоспним повстанцям

До 85-ї річниці Голодомору 1932—1933 років у с. Борисівка Приморського району Запорізької області встановлять знак на честь народного повстання в жовтні 1930 року.

На сільському Меморіалі Слави встановлять пам’ятний камінь та інформаційну дошку на честь першого в області повстання проти колективізації.

З небуття інформацію про це повстання повернули дослідження заступника Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира Тиліщака та запорізького історика Юрія Щура, повідомляє "1-й Запорожский" з посиланням на прес-службу Запорізької ОДА.

У жовтні 1930 року партійне керівнитцво вирішло вилучити хліб у селян, які не хотіли вступати в колгоспи. Комсомольці та інші активісти ходили по хатах і вигрібали всі харчі до останнього зернятка.

6 жовтня з ініціативи 24-річного мешканця села Івана Бондаренка борисівці вчинили опір. Кількадесят жінок ставали пліч-о-пліч, перекривали в’їзди у двори, оточували й розганяли колгоспних активістів (така форма опору дістала назву "бабські бунти").

Кількох протестувальників міліція заарештувала. Тоді сотні селян оточили сільраду, погрожуючи штурмом. Жінок відпустили, й наступного дня заворушення відновилися. Бунтували також село Широке Запорізького району та в Михайлівському і Мелітопольському районах.  

Селянські бунти протривали три тижні. Однак сили були нерівні. Чекісти заарештували тридцять найбільш активних учасників опору і виступи зійшни нанівець. Через рік у селі почався Голодомор.

Як повідомлялося, Генеральна прокуратура видала Національному музею Революції Гідності припис із забороною будівництва, однак потім скасувала його. 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.