Спецпроект

Генпрокуратура скасувала власну заборону будівництва Музею Майдану

Про це повідомляє офіційний сайт Музею.

Вчора стало відомо, що Департамент спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Утім, вже сьогодні вчорашнього рішення ГПУ було скасовано.

Про це стало відомо під час зустрічі директора державного закладу "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності" Ігоря Пошивайла із першим заступником Глави Адміністрації Президента України, співголовою Організаційного комітету з питань розвитку Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні Віталієм Ковальчуком та заступницею генпрокурора Анжелою Стрижевською.

 Зустріч директора Музею Ігоря Пошивайла (праворуч) із заступником Глави АПУ Віталієм Ковальчуком та заступницею генпрокурора Анжелою Стрижевською 6 липня 2018 року

 ФОТО: maidanmuseum.org

Вона зауважила, що до початку будівельних робіт буде проведено слідчий експеримент, але це не завадить зведенню комплексу.

"Розклад побудови Меморіалу і Музею відкритий і відомий заздалегідь, тому будь-які слідчі дії можна здійснювати, не зупиняючи будівництво", - наголосив Віталій Ковальчук.

Нагадуємо, нещодавно Міжнародне професійне журі визначило переможця конкурсу проектів "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні  Музею Революції Гідності".

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?