АНОНС: У Києві діятиме виставка проектів архітектурного конкурсу будівлі Музею Майдану

13 липня почне діяти виставка всіх учасників ІІ стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів щодо "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею — вже з урахуванням вигляду меморіальної частини. У фіналі змагалися шість проектів. Їхні автори на умовах анонімності активно співпрацювали з організаторами конкурсу, зокрема відвідували Київ, оглядали місця подій, спілкувалися з родичами загиблих.

 

На виставці будуть експоновані макети та стенди проектів, поданих на конкурс. Відвідувачі зможуть не лише ознайомитися з роботами авторства німецьких, українських, французьких, австрійських та іспанських архітекторів у номінації "Музей Революції Гідності", а й залишити свої відгуки в спеціальній книзі.

"Сама концепція музею була створена в 2014 році, відразу після Майдану, із залученням іноземних фахівців. І передбачала не лише освітні, культурні програми, а й багатошарові. Це буде музей, який зробить Майдан не лише важливою подією минулого, а й майбутнього", - ділиться міркуваннями Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності. 

З 13 липня по 13 серпня 2018 року, 10.00—18.00 (пн.—сб.),

Місце: 1-й поверх Будинку архітектора (Київ, вул. Бориса Грінченка, 7).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) було оголошено в жовтні 2017 року на замовлення Міністерства культури України. 

За тендерною процедурою визначено професійного організатора конкурсу – всесвітньовідоме бюро з організації міжнародних архітектурних конкурсів по всьому світу [phase eins].

Конкурс оголосили 23 жовтня 2017 року згідно з наказом Міністерства культури України від 23.10.2017 № 1087. У конкурсі визначено дві номінації – "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності".

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Як повідомлялося, Генеральна прокуратура України видала припис із забороною будувати Музей Майдану. Однак наступного дня це рішення ГПУ сама скасувала.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.