АНОНС: У Києві діятиме виставка проектів архітектурного конкурсу будівлі Музею Майдану

13 липня почне діяти виставка всіх учасників ІІ стадії Міжнародного відкритого архітектурного конкурсу проектів щодо "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

Друга стадія конкурсу стосувалася проекту самого музею — вже з урахуванням вигляду меморіальної частини. У фіналі змагалися шість проектів. Їхні автори на умовах анонімності активно співпрацювали з організаторами конкурсу, зокрема відвідували Київ, оглядали місця подій, спілкувалися з родичами загиблих.

 

На виставці будуть експоновані макети та стенди проектів, поданих на конкурс. Відвідувачі зможуть не лише ознайомитися з роботами авторства німецьких, українських, французьких, австрійських та іспанських архітекторів у номінації "Музей Революції Гідності", а й залишити свої відгуки в спеціальній книзі.

"Сама концепція музею була створена в 2014 році, відразу після Майдану, із залученням іноземних фахівців. І передбачала не лише освітні, культурні програми, а й багатошарові. Це буде музей, який зробить Майдан не лише важливою подією минулого, а й майбутнього", - ділиться міркуваннями Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності. 

З 13 липня по 13 серпня 2018 року, 10.00—18.00 (пн.—сб.),

Місце: 1-й поверх Будинку архітектора (Київ, вул. Бориса Грінченка, 7).

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта "Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності" (м. Київ) було оголошено в жовтні 2017 року на замовлення Міністерства культури України. 

За тендерною процедурою визначено професійного організатора конкурсу – всесвітньовідоме бюро з організації міжнародних архітектурних конкурсів по всьому світу [phase eins].

Конкурс оголосили 23 жовтня 2017 року згідно з наказом Міністерства культури України від 23.10.2017 № 1087. У конкурсі визначено дві номінації – "Меморіал Героїв Небесної Сотні" та "Музей Революції Гідності".

Переможців конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної Сотні" було визначено в лютому 2018 року. Це архітектори Ірина Волинець (Львів/Україна) та Марія Процик (Роттердам/Нідерланди).

Як повідомлялося, Генеральна прокуратура України видала припис із забороною будувати Музей Майдану. Однак наступного дня це рішення ГПУ сама скасувала.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.