Спецпроект

Департамент ГПУ заборонив будівництво Музею Революції Гідності на три місяці. ДОКУМЕНТ

Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Припис прокурора про заборону будівництва Музею Революції Гідності по вулиці Інститутській в Києві діятиме впродовж 2-3 місяців до завершення слідчих експериментів.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу керівник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк.

"Будувати музей не забороняли. Тимчасово, до завершення слідчих експериментів, прокурор видав заборону на зміну ландшафту" сказав Горбатюк.

Він додав, що слідчі експерименти планується завершити упродовж 2-3 місяців.

Раніше в ефірі "Громадського радіо"  директор майбутнього музею Ігор Пошивайло повідомив, що 4 липня  отримав припис від Департаменту спецрозслідувань ГПУ про заборону будівництва музею та меморіалу на Інститутській.

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" припис ГПУ, зазначивши, що в документі про жодні конкретні строки не йдеться.

 

"Чому ця потреба виникла акурат з моменту, коли рушили з місця процеси меморіалізації цього місця? Хоча конкретні плани і строки щодо проведення конкурсу та початку робіт зі створення Меморіалу та Музею були озвучені близько року тому.  Це питання — зараз найголовніше для нас, і як творців Музею, і як громадян, які хочуть, аби розслідування злочинів Майдану відбулося. І зіштовхувати лобом ці два процеси з боку Департаменту ГПУ виглядає на політичний, а не процесуальний крок" написав Голова УІНП. 

Нещодавно Міжнародне професійне журі визначило переможця конкурсу проектів "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні  Музею Революції Гідності".

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.