Спецпроект

Департамент ГПУ заборонив будівництво Музею Революції Гідності на три місяці. ДОКУМЕНТ

Департаменту спецрозслідувань Генеральної прокуратури України призупинив спорудження Музею Революції Гідності.

Припис прокурора про заборону будівництва Музею Революції Гідності по вулиці Інститутській в Києві діятиме впродовж 2-3 місяців до завершення слідчих експериментів.

Про це повідомив у коментарі Укрінформу керівник Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк.

"Будувати музей не забороняли. Тимчасово, до завершення слідчих експериментів, прокурор видав заборону на зміну ландшафту" сказав Горбатюк.

Він додав, що слідчі експерименти планується завершити упродовж 2-3 місяців.

Раніше в ефірі "Громадського радіо"  директор майбутнього музею Ігор Пошивайло повідомив, що 4 липня  отримав припис від Департаменту спецрозслідувань ГПУ про заборону будівництва музею та меморіалу на Інститутській.

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович опублікував на своїй сторінці у "Фейсбуці" припис ГПУ, зазначивши, що в документі про жодні конкретні строки не йдеться.

 

"Чому ця потреба виникла акурат з моменту, коли рушили з місця процеси меморіалізації цього місця? Хоча конкретні плани і строки щодо проведення конкурсу та початку робіт зі створення Меморіалу та Музею були озвучені близько року тому.  Це питання — зараз найголовніше для нас, і як творців Музею, і як громадян, які хочуть, аби розслідування злочинів Майдану відбулося. І зіштовхувати лобом ці два процеси з боку Департаменту ГПУ виглядає на політичний, а не процесуальний крок" написав Голова УІНП. 

Нещодавно Міжнародне професійне журі визначило переможця конкурсу проектів "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні  Музею Революції Гідності".

Путін про пакт Молотова-Ріббентропа, Голокост і Бабин Яр: неоімперські амбіції та інструменталізація історії

Останнім часом помітно зросла активність російського президента у висловленні оцінок про історичні події та явища минулого. Зокрема це стосується чітко означеної європейцями ролі Сталіна і Гітлера у розв’язанні Другої світової війни, а також проблематики антисемітизму та Голокосту. Ще не вщухлі суперечки довкола виступу Владіміра Путіна 23 січня 2020 року в Єрусалимі, який ним сповна був використаний для пропаганди історичного наративу Кремля, і знову дискусія в світових медіа. Цього разу у зв’язку з публікацією 19 червня 2020 р. статті«75 років Великої Перемоги: спільна відповідальність перед історією і майбутнім», в якій, серед іншого, Путін згадує і про Пакт Молотова-Ріббентропа, і про Голокост, і про Бабин Яр…

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?