Архіви КГБ для медіа: як пройшов міжнародний воркшоп

25 журналістів з України, Польщі, Чехії та Словаччини впродовж трьох днів розбирались, як працювати з документами комуністичних спецслужб та як вони можуть допомагати протидіяти фейкам та маніпуляціям на історичному ґрунті.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

 

Архіви КГБ містять багато цікавих історій, які можна покласти в основу сюжету медіапродукту. Більше того: саме архівними документами можна спростувати ті міфи та маніпуляції на історичну тему, які циркулюють в інформаційному просторі.

Експерти на воркшопі розповіли про те, що можна знайти в Архіві СБУ, а також архівах Чехії та Словаччини, та де саме шукати; як відрізнити правду від брехні в архівно-слідчих справах ОГПУ-НКВД-КГБ; як писати просто про складні речі та які інструменти можна застосовувати для візуалізації історичних даних.

 Автори найвідоміших історичних передач на українському телебаченні діляться досвідом поєднання історії з медіа 

На характерних прикладах Іван Патриляк ("Загибель Клима Савура. Як за допомогою документів НКВД-НКГБ формувалися міфи") та Володимир В’ятрович ("Легенда про "Нахтігаль") продемонстрували, як саме радянська пропаганда використовувала історію як ідеологічну зброю та як її знешкодити за допомогою архівних документів.

 Голова Українського інституту національної пам'яті, історик Володимир В'ятрович розповідає про те, як в КҐБ фабрикували легенду про участь батальйону "Нахтігаль" у єврейському погромі у Львові влипні 1941 р.

Кожна з груп учасників отримала практичне завдання: опрацювати певну архівно-слідчу справу за тими алгоритмами, про які розповіли експерти, та презентувати результати цього аналізу.

Журналісти вчились працювати з документами на прикладі справ письменника Івана Багряного, президента Карпатської України Августина Волошина, ветерана УПА, який вчинив самоспалення в 1968 році, Василя Макуха, підпільниці ОУН Людмили Фої, режисера театру "Березіль" Леся Курбаса і одного із керівників Кенгірського повстання Герша Келлера.

 Кожен з учасників воркшопу по черзі побував у ролі як слідчого, так й арештанта: проводячи допити і записуючи дані в протокол учасники перезнайомилися одне з одним і занурилися в атмосферу документів НКВД-КҐБ

Наступний етап навчання — це робота в читальних залах архівних установ. За результатами проекту журналісти мають підготувати медійні матеріали на основі документів КҐБ. Організатори не втручатимуться на вибір тем чи форматів — це залишається на розсуд журналіста та його редакції.

Проект "Deconstruction. Aрхіви КҐБ для медіа" став можливим завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні у рамках програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського Фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Історія між травами забуття: могила богданівців на Замковій

Могила на Замковій урочисто розпочала довгий шерег могил Української революції (могили «крутян», могила козаків, розстріляних чекістами під Базаром, відомі і невідомі могили повстанців). Проте тоді всім, як і на Майдані у січні-лютому 2014-го, хотілося вірити, що ті перші жертви будуть і останніми. Тому і прийшов на цей похорон увесь український Київ…

Світлана Алексієвич: "Народ не рефлексує - ані про війну, ані про ҐУЛАҐ"

Розмова про "бандерівське" молоко, її земляків, "червону людину" і... Путіна. "Відчуття трагічні: щось насувається, і протистояти ми не в змозі".

Роми. Ті, що пройшли крізь Голокост

В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти за кілька годин знищили в газових камерах 3,5 тисячі ув’язнених ромів. Тільки у цьому таборі за роки війни було знищено більш 20 тисяч ромів з 14 країн Європи. Рішенням конференції найбільших ромських організацій світу цей день оголошено Міжнародним днем пам’яті жертв геноциду ромів. В Україні цю дату офіційно встановлено постановою Верховної Ради в 2004 році.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»