В Японському морі знайшли затонулий «корабель скарбів». ФОТО

Південнокорейська компанія Shinil Group оголосила, що на дні Японського моря виявила корабель, що затонув 113 років тому, на борту якого може перебувати 200 тонн золота.

Про це повідомляє Zik із посиланням на Gazeta.pl.

 Крейсер "Дмитрій Донський". Фото: Shinil Group

Знайдений крейсер "Дмитрій Донський" належав до флоту Російської імперії. Під час російсько-японської війни, у 1905 році біля корейського острова Уллунг-до його потопили японські крейсери.

Росіяни не хотіли здаватися, а японці, можливо, не знаючи, який цінний вантаж на борту, 29 травня відправили його на дно Японського моря.

За даними істориків, "Дмитрій Донський" перевозив казну російського тихоокеанського імператорського флоту – загалом 200 тонн золота у злитках і монетах. Навіть на початку ХХ ст. вантаж корабля коштував величезну суму, а зараз він узагалі безцінний.

 Фрагмент затонулого крейсера "Дмитрій Донський". Фото: Shinil Group

Сьогодні лише ціна золота становить понад 130 мільярдів доларів. Сам же корабель є безцінним, незалежно від шкоди, завданої йому під час війни та після більш ніж столітнього перебування на дні моря.

Крейсер знайшли на глибині 434 метрів, за 1,3 км від південнокорейського острова Уллунг-до. Компанія Shinil Group як доказ продемонструвала кадри з дна, на яких видно напис на кормі корабля, а також оголосила точне місцезнаходження затонулого судна.

 Фрагмент затонулого крейсера "Дмитрій Донський". Фото: Shinil Group

 

Тепер залишилося лише підняти корабель на поверхню. Цим у кінці жовтня – на початку листопада займеться міжнародна група, до складу якої входять співробітники Shinil Group та партнери з Канади, Великої Британії та Китаю.

Кому ж дістануться скарби? Формально судно належить неіснуючій Російській імперії. Компанія заявляє, що готова віддати половину вартості знайденого на судні безпосередньо Росії. Ще 10% – інвестувати у розвиток туристичної інфраструктури на острові Уллунг-до. Зокрема, побудувати музей, присвячений російсько-японській війни і самому крейсерові "Дмитрій Донський".

Однак не усі поділяють ентузіазм корейських дослідників. Зокрема, російські ЗМІ повідомили, що більшість російських істориків переконані, що на затопленому судні золота немає, оскільки казну флоту перевозили зовсім інші судна.

Нагадуємо, що днями у Чернігові археологи виявили стародавнє семиярусне кладовище.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».