В Італії розкопали масове поховання вікінгів

10 давніх поховань виявили археологи біля середньовічної церкви на острові Сицилія біля Італії. Припускають, що останки належать нащадкам вікінгів.

Про це повідомляє Gazeta.ua

 Вікінги ходили походами на Сицилію. Фото: Mir24.tv

Могилам близько 800 років. Вони розташовуються у церкві Сан-Мішель дель Гольфо поблизу Палермо. Поховання могло бути здійснене норманами – скандинавськими мореплавцями, які у Х столітті заснували власне герцогство на території сучасної Північної Франції.

"Деякі з померлих, безсумнівно, були представниками еліти або духовенства, про що свідчить форма могил", - зазначив керівник експедиції, археолог Славомир Моджьох з Інституту археології та етнології Польської академії наук у Варшаві.

Три з могили могли належати жінкам, ще дві – дітям. У похованнях не знайшли жодних предметів. Встановити можливе походження померлих допоміг візуальний огляд. На думку експертів, вони були вихідцями із Західної Європи, найімовірніше – норманами з Північної Франції. На це вказали висота і масивність скелетів.

Вікінги періодично навідувалися з експедиціями до Південної Італії та Сицилії. У другій половині XI ст. норманські війська під проводом Рожера де Готвіля відбили острів у арабів.

Старовинне кладовище було пов'язане зі церковної лікарнею, яка згадується в документах XII ст.

Нагадуємо, що в Японському морі знайшли затонулий "корабель скарбів".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".