На Тернопіллі знайшли поховання повстанців. ФОТО

Масове поховання членів ОУН та вояків УПА розкопали на Тернопільщині в околицях Шумська. Наразі виявлено 14 останків. Дослідники припускають, що захоронення з’явилось, у 1946-1950 роках.

Про це "Історичній правді" повідомили в УІНП та ГО "Меморіал Південна Волинь".

 Фото: КП "Доля"

Працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" спільно з Українським інститутом національної пам’яті та громадською організацією "Меморіал Південна Волинь" провели масштабні розвідувальні роботи з виявлення масового поховання вояків Української Повстанської Армії та членів Організації українських націоналістів на Тернопільщині.

Згідно з свідченнями очевидців, після Другої світової війни радянська влада звозила у Шумськ вояків УПА та оунівців, які загинули в сутичках з більшовиками у навколишніх лісах, тіла для ідентифікації клали біля райвідділку міліції. Після чого їх вивозили за місто і скидали в старі окопи, ймовірно часів Першої світової війни.

Місцеві жителі підтверджують припущення дослідників і розповідають, що після звезення з землі стирчали останки людських тіл – руки та ноги. Згодом поховання засипали.

  Фото: КП "Доля"

Заступник директора КП "Доля" з пошукової роботи Володимир Харчук розповів, що артефакти, які знайшли дослідники у розкопі, підтверджують свідчення місцевих жителів про поховання тут упівців.

"Знайшли алюмінієвий хрестик, ґудзики військових одностроїв німецької і радянської армій, цивільні ґудзики, гребінець, кишеньковий ножик. Звичайно, багато речей не могло бути, бо кишені вояків перед захороненням добряче почистили", - пояснив Володимир Харчук.

  Фото: КП "Доля"

На даний момент людські останки має оглянути судмедексперт, а згодом їх урочисто перепоховають на цвинтарі.

"Віднайдення поховань учасників визвольного руху – важливий напрямок нашої роботи. Кожен, хто віддав життя за нашу свободу, має бути вшанований державою, незалежність якої саме вони зробили реальністю. Це наш обов’язок і перед нашими предками і перед нашими нащадками. Бо тільки там де пам’ятають загиблих є ті, хто захищає живих", - підкреслив Голова Українського інститут національної п’амяті Володимир В’ятрович.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.