In memoriam. Помер народний депутат І скликання Степан Пущик

У ніч з 13 на 14 серпня помер відомий прикарпатський письменник, літературознавець, фольклорист, журналіст, громадсько-культурний і політичний діяч, кандидат філологічних наук, професор Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Степан Пушик.

Про це у соцмережі написав його син Тарас Пушик, передає "Галицький кореспондент".

"Дорогі друзі, сьогодні вночі помер наш батько – Степан Пушик, просимо про щиру молитву. Детальну інформацію щодо похорон повідомимо згодом", — повідомив Тарас Пушик.

Свої співчуття виразив і міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.

"Велика втрата. Розпочали сьогодні оперативну нараду хвилиною мовчання за відомим прикарпатським письменником Степаном Пушиком. Господь завжди забирає найкращих. Щирі співчуття родині та близьким цього великого чоловіка. Все минуще, лиш мистецтво вічне. Спочивайте з миром, Степане Григоровичу", — висловився мер.

 Фото: gk-press.if.ua

Степан Григорович Пушик народився 26 січня 1944 року, с. Вікторів Галицького району Івано-Франківської області. Був заслуженим діячем мистецтв України, народним депутатом України першого демократичного скликання та головою підкомісії з питань національних меншин Комісії культури і духовного відродження. Входив до опозиційної Народної Ради (1990—1994).

Рік тому письменник отримав високу державну нагороду — Орден "За заслуги" ІІ ступеня.

Степан Пушик — автор одного з найбільших щоденників у світі. Цей щоденник налічує близько 300 томів, у кожному з яких є до 200 сторінок.

Поховали Степана Пущика 15 серпня в рідному селі.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".