АНОНС: Прес-конференція "Зміни у порядку копіювання архівних документів"

20 серпня про зміни в порядку копіювання архівних документів розкажуть на прес-конференції в Києві.

У прес-конференції в агенції УКРІНФОРМ візьмуть участь заступник міністра юстиції України Денис Чернишов і голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова.

Нагадаємо, 27 липня 2018 року набули чинності зміни до "Порядку користування документами Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам", які затвердило Міністерство юстиції України.

Наказом заборонено копіювати документи формату більшого за формат А4, а також документи із згасаючим чи слабоконтрастним текстом, документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям, залізогаловим чорнилом тощо. 

Ці зміни обурили багатьох дослідників, які працюють в архівах. Кілька сотень організацій та істориків підписали звернення до Верховної Ради, Кабміну та Міністерства юстиції з вимогою скасувати наказ і провести консультації з громадськості щодо вдосконалення нормативної бази в архівній сфері. 

 

20 серпня, 14.00

Місце: УКРІНФОРМ (Київ, вул. Б. Хмельницького, 8/16, 2-га зала). 

Організатор: Міністерство юстиції України.

Вхід за службовими посвідченнями та картками НСЖУ.

Акредитація ЗМІ за посиланням. 

Докладніше про проблему з вільним копіюванням архівних документів читайте в колонці Антона Земанека:

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.