Діти командирів УПА-Південь передали їх бойові нагороди до НМІУ. ФОТО

Нагороди двох командирів УПА-Південь Василя Кука й Василя Процюка урочисто передали в Національний музей історії України 17 серпня.

Золотий хрест бойової заслуги — найвища бойова нагорода Української повстанської армії. Василь Процюк-"Кропива" був одним із трьох повстанців, які були нагороджені нею двічі (1945 і 1952). Це нагородження, як і більшість такого рангу, були посмертними.

Ескіз ордена розробив відомий графік українського підпілля Ніл Хасевич.

 Соліст гурту "Тінь Сонця" Сергій Василюк (2-й зліва), онучка Василя Проюцка Ірина Жираде (1-ша зліва), правнук Василя Проюцка (3-й зліва), син Микола Процюк (4-й зліва), генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська (3-тя справа), син Головного командира УПА (1950-54) Василя Кука Юрій (2-й справа)

В УПА "Кропива" стояв біля витоків перших загонів, з початку 1944 року очолював штаб генеральної військової округи УПА-Південь. Загинув у бою з Внутрішнімі військами НКВД 13 черня 1944 році — застрелився в оточенні.

Самою ж УПА-Південь командував Василь Кук-"Леміш", досвідчений підпільник, колишній крайовий провідник ОУН на Півенно-східних українських землях (1942—1943) і майбутній Головний командир УПА (1950—1954). Кука схопили агенти КГБ в 1954 році.

  Син начальника штабу УПА-Південь Василя Проюцка Микола передає генеральному директорові НМІУ Тетяні Сосновській Холотий хрест бойової заслуга свого батька

Нагороди своїх батьків до музею передали їхні сини. Микола Процюк зі своєю донькою Іриною Жираде один із хрестів подарували в музейну колекцію, а інший — правнукові Василя Процюка на пам’ятку про свого героїчного прадіда.

"Про те, ким насправді був мій батько, я дізнався лише на 50-му році життя. До того я пам’ятав лише, як мати спалювала фотографії та забороняла розпитувати про нього", — згадує Микола Процюк.

 Син начальника штабу УПА-Південь Василя Проюцка Микола та його донька Ірина

Золотий хрест бойової заслуги Василя Кука передав до музею його син Юрій Кук. На додачу, під час урочистостей продемонстрували іншу автентичну річ останнього командувача УПА — рушник, який Василеві Куку вишила його мати як оберіг у 1947 році. Цей рушник, який "Леміш" завжди носив при собі, передала у фонди Національного музею історії України племінниця Кука Ольга Филимонівна 8 липня 2018 року.

 Син останнього Головного командира УПА Василя Кука Юрій передає Золотий хрест бойової заслуги свого батька до музею

На завершення патріотичних пісень заспівав лідер рок-групи "Тінь сонця" Сергій Василюк.

Як повідомлялося, архів уряду Західноукраїнської Народної Республіки в Римі відреставрували й оцифрували.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.