Діти командирів УПА-Південь передали їх бойові нагороди до НМІУ. ФОТО

Нагороди двох командирів УПА-Південь Василя Кука й Василя Процюка урочисто передали в Національний музей історії України 17 серпня.

Золотий хрест бойової заслуги — найвища бойова нагорода Української повстанської армії. Василь Процюк-"Кропива" був одним із трьох повстанців, які були нагороджені нею двічі (1945 і 1952). Це нагородження, як і більшість такого рангу, були посмертними.

Ескіз ордена розробив відомий графік українського підпілля Ніл Хасевич.

 Соліст гурту "Тінь Сонця" Сергій Василюк (2-й зліва), онучка Василя Проюцка Ірина Жираде (1-ша зліва), правнук Василя Проюцка (3-й зліва), син Микола Процюк (4-й зліва), генеральний директор НМІУ Тетяна Сосновська (3-тя справа), син Головного командира УПА (1950-54) Василя Кука Юрій (2-й справа)

В УПА "Кропива" стояв біля витоків перших загонів, з початку 1944 року очолював штаб генеральної військової округи УПА-Південь. Загинув у бою з Внутрішнімі військами НКВД 13 черня 1944 році — застрелився в оточенні.

Самою ж УПА-Південь командував Василь Кук-"Леміш", досвідчений підпільник, колишній крайовий провідник ОУН на Півенно-східних українських землях (1942—1943) і майбутній Головний командир УПА (1950—1954). Кука схопили агенти КГБ в 1954 році.

  Син начальника штабу УПА-Південь Василя Проюцка Микола передає генеральному директорові НМІУ Тетяні Сосновській Холотий хрест бойової заслуга свого батька

Нагороди своїх батьків до музею передали їхні сини. Микола Процюк зі своєю донькою Іриною Жираде один із хрестів подарували в музейну колекцію, а інший — правнукові Василя Процюка на пам’ятку про свого героїчного прадіда.

"Про те, ким насправді був мій батько, я дізнався лише на 50-му році життя. До того я пам’ятав лише, як мати спалювала фотографії та забороняла розпитувати про нього", — згадує Микола Процюк.

 Син начальника штабу УПА-Південь Василя Проюцка Микола та його донька Ірина

Золотий хрест бойової заслуги Василя Кука передав до музею його син Юрій Кук. На додачу, під час урочистостей продемонстрували іншу автентичну річ останнього командувача УПА — рушник, який Василеві Куку вишила його мати як оберіг у 1947 році. Цей рушник, який "Леміш" завжди носив при собі, передала у фонди Національного музею історії України племінниця Кука Ольга Филимонівна 8 липня 2018 року.

 Син останнього Головного командира УПА Василя Кука Юрій передає Золотий хрест бойової заслуги свого батька до музею

На завершення патріотичних пісень заспівав лідер рок-групи "Тінь сонця" Сергій Василюк.

Як повідомлялося, архів уряду Західноукраїнської Народної Республіки в Римі відреставрували й оцифрували.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.