Обрано кращий проект пам’ятника Героям Небесної Сотні в Одеській області

Серед 16 робіт переміг проект одеських митців – скульптора, заслуженого художника України Михайла Реви й архітекторів Федора Бойцова та Сергія Гуранчика. Він має назву «Руна».

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Проект пам'ятника. Фото: УІНП

Друге та третє місця отримали проекти, подані групами авторів на чолі зі скульпторами Василем Мироненком і Володимиром Коренем.

"Руна" – це стилізована у вигляді хреста людська фігура, встановлена на гранітну площину з вибитими на ній іменами Героїв Небесної Сотні. У нічний час скульптура буде підсвічуватися – її пронизуватимуть промені світла, спрямовані в небо.

Скульптуру планують встановити на проспекті Тараса Шевченка.

Обрання переможців здійснювалося шляхом відкритого голосування та з урахуванням думки громадськості.

Переможці конкурсу отримають 30 тисяч гривень, а автори, чиї проекти здобули друге і третє місця, відповідно 15 тисяч і 5 тисяч гривень.

Михайло Рева сказав, що отримані за перемогу кошти розділить між трьома родинами, чиї рідні загинули під час боїв на Донбасі.

Нагадуємо, що на початку серпня у Києві оголосили переможців "Відзнаки імені Сергія Ніґояна".

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.