Більшість українців вважають Україну, а не Росію спадкоємицею Київської Русі. ОПИТУВАННЯ

Майже 70% опитаних громадян вважають що спадкоємицею Київської Русі є Україна, а не Росія, протилежної думки – 9% українців.

Про це, як повідомляє "Українська правда", свідчать дані опитування, проведеного Соціологічною групою "Рейтинг" у серпні.

Зазначається, що при цьому ще 6% вважають, що ані Україна, ані Росія не можуть претендувати на спадок Давньоруської держави.

Соціологи додають, що за десять років тих, хто вважає Україну спадкоємицею Київської Русі, побільшало (у 2008 році таких було 54%), а тих, хто дотримується протилежної думки, поменшало (у 2008 тих, хто говорив так про Росію було 18%).

 

Повідомляється, що частіше за інших про Україну у цьому питанні заявляли респонденти Західного та Центрального макрорегіонів (по 79%).

На Півдні та Сході таких опитаних зафіксовано більше половини.

Водночас від 20 до 25% у цих областях нічого не змогли відповісти на це питання, а у східних регіонах взагалі кожен четвертий вважає спадкоємицею Київської Русі Росію.

За даними дослідників, чим вищий рівень патріотизму опитаних, тим частіше вони зазначали, що саме Україна є спадкоємицею Київської Русі.

 

Вказується, що опитування проводилося серед населення України від 18 років і старші.

Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2000 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,2%.

Терміни проведення: 3-10 серпня 2018 р.

Читайте також:

Українці значно гірше ставляться до Сталіна, ніж росіяни – опитування

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".