Президент і прем’єр Чехії зганьбилися під час відзначення річниці радянської окупації

21 серпня минуло 50 років з дня окупації Чехословаччини радянськими військами та країнами-членами Варшавського договору. Через це у Чехії пройшли пам'ятні заходи, а люди навіть встигли влаштувати акцію протесту.

Про це повідомляє 24 Канал.

Від самого ранку біля будівлі Чеської радіостанції тривали офіційні заходи. Саме це місце 50 років тому було одним із найгарячіших під час вторгнення. Адже війська Варшавського договору намагались захопити його першим.

Під час спроб заблокувати військову техніку загинуло 17 людей. Вчора, щоб вшанувати їхню пам'ять, під стіни радіостанції прийшли сотні людей. Однак, були й ті, хто на акцію прийшов задля протесту.

А річ в тому, що покласти квіти під будівлю радіо прийшов чеський прем'єр-міністр Андрей Бабіш. Його звинувачують у співпраці із таємною поліцією Чехословаччини. Сотні людей кричали "Ганьба!" та перекрикували його виступ.

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш справа, під будівлею радіо. Фото: Еспресо.TV

"Ми тут, адже сюди прийшов наш прем'єр, який у минулому був комуністом. У нашій владі зараз їх багато. І це ганьба, що він прийшов сюди, адже тут люди боролись за демократичні цінності", – пояснив учасник акції.

А от проросійський президент Чехії Мілош Земан на пам'ятні заходи не прийшов. Мовляв, згадувати те, що було півстоліття тому, немає сенсу.

Таке рішення в уряді країни розкритикували. Адже не перший рік глава держави ігнорує заходи в пам'ять про окупацію Чехословаччини. Глава партії ТОР 09 Іржі Поспішил через це написав Земану відкритого листа.

"Всупереч вашим проросійським симпатіям, ми обидва є громадянами однієї країни, яка в 1968 році мріяла про справедливий суспільний лад. Окупація ці мрії розвіяла", – зазначив Поспішил.

Президент Чехії Мілош Земан. Фото: Politico Europe

 

Нагадуємо, що радянське вторгнення у Чехословаччину отримало назву операція "Дунай". Її мета полягала у зміні керівництва країни і встановленні у Чехословацькій Республіці лояльного до СРСР режиму.

Радянські танки їздили вулицями Праги, кулі літали над головами у звичайних громадян. Окупаційні сили проводили обшуки, глушили мовлення ЗМІ та стріляли у незгодних, які виходили на демонстрації проти окупації. Тисячі чехів, які опинилися під тиском радянських військ, були змушені емігрувати.

Дивіться також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору. ВІДЕО

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

Празька весна 1968 року у документах КҐБ

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

Інші матеріали за темою "Чехословаччина"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.