АНОНС: У Києві відкриють фотовиставку литовських "Партизанів з околиць Паневежиса"

28 серпня Мистецька галерея м. Паневежис (Литва) та Національний військово-історичний музей України запрошують на віткриття фотовиставки "Партизани з околиць міста Паневежис: 1945-1953 (Литва)"

Уперше відвідувачам музею пропонуються унікальні світлини з учасниками литовського визвольного руху, які боролись проти радянської окупації в 1945-1953 роках.

Зроблені партизанськими фотографами Антоніусом Жигасом-"Аптікоріусом" та Кажусом Юкневічюсом, ці світлини в негативах десятки років ховали патріоти від радянських спецслужб. Широкому загалу вони стали відомі завдяки діяльності Станісловаса Багдонавічюса лише на початку 1990-х.

 

Перед відвідувачами відкриються унікальні деталі побуту, уніформи, бойового спорядження та озброєння бійців литовських визвольних загонів, які діяли у околицях міста Паневежис. У відкритті виставки братимуть участь куратор виставки, фотограф Станіславос Богданавічус (Литва) та члени Національної спілки фотохудожників України.

28 серпня, 16.00

Місце: Національний військово-історичний музей України (вул. Грушевського 30/1, вхід з Кріпосного провулка).

Організатори: Panevėžio miesto dailės galerija (Мистецька галерея м. Паневежис, Литва) та Національний військово-історичний музей України за сприяння Ради міста Паневежис та Національної спілки фотохудожників України.

Вхід вільний.

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном (044) 284-64-76.

ДОВІДКА:

Після повторної окупації Литви Радянським Союзом у 1944 році, десятки тисяч патріотів вступили в боротьбу із загарбниками. Опір окупантам, який в історіографії відомий як литовська або партизанська війна, тривав більше 10 років.

За весь час у запеклих боях взяли участь не менше 50 тисяч осіб, а якщо враховувати і мирне населення, яке допомагало підпільникам, то ця цифра сягне понад 100 тис. Більш ніж 20 тисяч партизачнів загинуло за весь період цієї війни.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.