АНОНС: У Києві відкриють фотовиставку литовських "Партизанів з околиць Паневежиса"

28 серпня Мистецька галерея м. Паневежис (Литва) та Національний військово-історичний музей України запрошують на віткриття фотовиставки "Партизани з околиць міста Паневежис: 1945-1953 (Литва)"

Уперше відвідувачам музею пропонуються унікальні світлини з учасниками литовського визвольного руху, які боролись проти радянської окупації в 1945-1953 роках.

Зроблені партизанськими фотографами Антоніусом Жигасом-"Аптікоріусом" та Кажусом Юкневічюсом, ці світлини в негативах десятки років ховали патріоти від радянських спецслужб. Широкому загалу вони стали відомі завдяки діяльності Станісловаса Багдонавічюса лише на початку 1990-х.

 

Перед відвідувачами відкриються унікальні деталі побуту, уніформи, бойового спорядження та озброєння бійців литовських визвольних загонів, які діяли у околицях міста Паневежис. У відкритті виставки братимуть участь куратор виставки, фотограф Станіславос Богданавічус (Литва) та члени Національної спілки фотохудожників України.

28 серпня, 16.00

Місце: Національний військово-історичний музей України (вул. Грушевського 30/1, вхід з Кріпосного провулка).

Організатори: Panevėžio miesto dailės galerija (Мистецька галерея м. Паневежис, Литва) та Національний військово-історичний музей України за сприяння Ради міста Паневежис та Національної спілки фотохудожників України.

Вхід вільний.

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном (044) 284-64-76.

ДОВІДКА:

Після повторної окупації Литви Радянським Союзом у 1944 році, десятки тисяч патріотів вступили в боротьбу із загарбниками. Опір окупантам, який в історіографії відомий як литовська або партизанська війна, тривав більше 10 років.

За весь час у запеклих боях взяли участь не менше 50 тисяч осіб, а якщо враховувати і мирне населення, яке допомагало підпільникам, то ця цифра сягне понад 100 тис. Більш ніж 20 тисяч партизачнів загинуло за весь період цієї війни.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського