АНОНС: У Києві відкриють фотовиставку литовських "Партизанів з околиць Паневежиса"

28 серпня Мистецька галерея м. Паневежис (Литва) та Національний військово-історичний музей України запрошують на віткриття фотовиставки "Партизани з околиць міста Паневежис: 1945-1953 (Литва)"

Уперше відвідувачам музею пропонуються унікальні світлини з учасниками литовського визвольного руху, які боролись проти радянської окупації в 1945-1953 роках.

Зроблені партизанськими фотографами Антоніусом Жигасом-"Аптікоріусом" та Кажусом Юкневічюсом, ці світлини в негативах десятки років ховали патріоти від радянських спецслужб. Широкому загалу вони стали відомі завдяки діяльності Станісловаса Багдонавічюса лише на початку 1990-х.

 

Перед відвідувачами відкриються унікальні деталі побуту, уніформи, бойового спорядження та озброєння бійців литовських визвольних загонів, які діяли у околицях міста Паневежис. У відкритті виставки братимуть участь куратор виставки, фотограф Станіславос Богданавічус (Литва) та члени Національної спілки фотохудожників України.

28 серпня, 16.00

Місце: Національний військово-історичний музей України (вул. Грушевського 30/1, вхід з Кріпосного провулка).

Організатори: Panevėžio miesto dailės galerija (Мистецька галерея м. Паневежис, Литва) та Національний військово-історичний музей України за сприяння Ради міста Паневежис та Національної спілки фотохудожників України.

Вхід вільний.

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном (044) 284-64-76.

ДОВІДКА:

Після повторної окупації Литви Радянським Союзом у 1944 році, десятки тисяч патріотів вступили в боротьбу із загарбниками. Опір окупантам, який в історіографії відомий як литовська або партизанська війна, тривав більше 10 років.

За весь час у запеклих боях взяли участь не менше 50 тисяч осіб, а якщо враховувати і мирне населення, яке допомагало підпільникам, то ця цифра сягне понад 100 тис. Більш ніж 20 тисяч партизачнів загинуло за весь період цієї війни.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".