Національний музей імені Ханенків має нового гендиректора

27 серпня конкурсна комісія обрала нового генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків – Катерину Чуєву.

Про це пише LB.ua на підставі повідомлень із зали КМДА, в якій засідала комісія з вибору нового гендиректора музею.

Катерина Чуєва працює в Музеї Ханенків із 1998 року, де завідувала фондом Стародавнього світу, а згодом була заступником гененрального директора з науково-дослідної роботи.

Катерина Чуєва. Фото: НХМУ

Їй конкурувала Світлана Зоринець, яка раніше в музеї Ханенків не працювала. Зоринець займалася розвитком екскурсійної діяльності у Кєво-Печерській лаврі, а відтак влаштувалася керівником проектного відділу в будівельну компанію "АВС – архітектурний центр", що належить її синові.

Зараз ця компанія проектує розширення музею Ханенків і збереження нинішньої будівлі в належному стані.

Як повідомили представники конкурсної комісії, Світлана Зоринець написала заяву про е, що відкликає свою кандидатуру. Представники КМДА пред’явили документ комісії перед початком засідання і розгляду програми кандидата, який залишився.

Усього до складу комісії ввійшло дев’ять осіб: троє від колективу музею, троє – від КМДА, яка є керівним органом, і троє делегували громадські організації.

Нагадаємо, в Музеї гетьманства в Києві відкрилася виставка гравюр "Україна в очах європейців ХVІІ ст.".

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.