У Покровську встановили 2-метровий пам'ятник композитору Леонтовичу. ФОТО

26 серпня в місті Покровськ у Донецькій області урочисто відкрили пам'ятник видатному композиторові, авторові "Щедрика", Миколі Леонтовичу.

Про це повідомляє УКРІНФОРМ з посиланням на прес-службу Покровської міської ради.

"Пам'ятник Леонтовичу відкрили сьогодні увечері. Він встановлений на вході в парк "Ювілейний" в мікрорайоні Південний. Річ у тому, що Микола Леонтович чотири роки жив у Покровську, працював в музичній школі, яку заснував. Композитор тут написав і свого легендарного "Щедрика", — сказав прес-секретар міськради Юрій Коваль, зазначивши, що цей пам'ятник створено коштами місцевого бюджету.

 Усі фото: УКРІНФОРМ

Автор пам'ятника — заслужений художник України, переселенець із Горлівки Петро Антип розповів кореспондентові Укрінформу детальніше про відкритий у Покровську пам'ятник композиторові.

"Ідея цієї скульптурної композиції моя, але для її виконання я запросив ще скульпторів і архітектора. Терміни були стислі, тому довелося залучати людей. Наш колектив з п'яти чоловік працював впродовж майже трьох місяців над створенням пам'ятника", — сказав Антип. І додав, що в роботі брали участь скульптори Микола Бірючинський, Іван Гутима, Сергій Лебедницький, а також скульптор-майстер по металу, який відливав у бронзі, — Олександр Сердюк і архітектор Сергій Шапошников.

 

"Цей пам'ятник з бронзи, граніту і скла. Його в Харкові відливали, в Києві ліпили, граніт брали в Житомирі, скло відливали у Дніпрі. Цікава, об'ємна вийшла композиція, зі скляними елементами. Бронзова фігура Леонтовича в ній на центральному місці — 2,2 метра у висоту", — розповів Антип.

За його словами, замовником пам'ятника виступила Покровська міськрада, проект цей недешевий, тому що усі матеріали дорогі.

 

"Ми вивчали історію, дуже щільно працювали з історичним музеєм Покровська. Фахівці музею давали нам потрібну інформацію, починаючи від того, які черевики, який костюм повинні зафіксувати, створюючи образ композитора", — пояснив автор пам'ятника. 

На відкритті скульптурної композиції співав дитячий хор "Щедрик" (м.Київ), лауреат міжнародних конкурсів в США, Канаді, Польщі та Італії. 

Як повідомлялося, в польському Щецині будують черговий пам’ятник "жертвам українських націоналістів". 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.