У Національному військово-історичному музеї відкрили фотовиставку про литовських партизанів. ФОТО

30 світлин, зроблених литовськими фотографами-повстанцями Антоніусом Жигасом-"Аптікоріусом" та Кажусом Юкневічюсом протягом другої половини 1940-х – поч. 1950-х років, експонуються у Національному військово-історичному музеї України з 28 серпня.

Про це "Історичній правді" повідомили в НВІМУ.

Фотовиставка "Партизани з околиць міста Паневежис: 1945-1953 (Литва)", яка вперше відкрилась у 1991 році, свого часу спричинила неабияке зацікавлення у балтійській країні.

Майже 30 років потому унікальні світлини, які робили самі повстанці і десятиліттями переховувались у негативах, привіз в Україну куратор виставки, фотограф Станіславос Богданавічус (Литва).

 Станіславос Богданавічус. Усі фото: Національний військово-історичний музей України
 Станіславас Богданавічук (Литва, в центрі) та Андрій Чекановський (Національна спілка фотохудожників України, праворуч)

Саме до нього ці унікальні матеріали потрапили у 1988 році, з тих пір він займається просуванням і популяризацією теми литовського антирадянського руху після Другої cвітової війни.

Більшість вояків повстанських загонів на цих фотографіях на сьогодні ідентифіковані. Для відвідувачів буде цікавим познайомитись зі сценами повсякденного життя повстанців, їхнім зовнішнім виглядом та озброєнням.

 

Проект реалізується за підтримки Художньої галереї та Ради міста м. Паневежис (Литва) та Національнї спілки фотохудожників України. Виставка триватиме до 30 вересня.

Читайте також:

У Києві відкрили виставку до 100-річчя Державного герба України

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.