На Тернопільщині науковці досліджували єврейське кладовище

Основним завданням магістрантів НаУКМА було документування написів, викарбуваних на мацевах – надгробних плитах, значна частина яких, на жаль, зруйнована або напівзруйнована.

Про це повідомляє видання "Свобода".

 Процес дослідження. Фото: "Свобода"

У місті Бережани 11–13 липня працювала епіграфічна експедиція магістерської програми з юдаїки Києво-Могилянської академії під керівництвом професорів Віталія Черноіваненка і Таїсії Сидорчук за участю експертів з епіграфіки Катерини Малахової та Олександри Фішель та студентів НаУКМА.

Поховання на єврейському цвинтарі в Бережанах, за деякими даними, здійснювалися з початку XVII століття до Другої світової війни.

Представники місцевої влади зустрілися з керівником експедиції Віталієм Черноіваненком та обговорили низку питань щодо сприяння у проведенні дослідницьких робіт на території єврейського кладовища.

За словами заступника міського голови Олега Захарківа, під час науково-дослідницької роботи учасники експедиції використовували карту, де нанесено місця поховань (близько кількох сотень), які частково збереглися.

Під час дослідження написів на мацевах знайшли могилу Шалома Мордехая Га-Коена (? – 1630), першого рабина Бережан.

Не можна залишити поза увагою й той факт, що в 90-х рр. XX століття на єврейському цвинтарі було збудовано огель (cклеп), де поховано хасидського цадика (праведника), засновника династії бережанських хасидів, рабина Мешулама Шрагу Файбуша (1810 – 1874 рр.).

Нагадуємо, що наприкінці липня на Тернопіллі знайшли поховання повстанців.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.