На Тернопільщині науковці досліджували єврейське кладовище

Основним завданням магістрантів НаУКМА було документування написів, викарбуваних на мацевах – надгробних плитах, значна частина яких, на жаль, зруйнована або напівзруйнована.

Про це повідомляє видання "Свобода".

 Процес дослідження. Фото: "Свобода"

У місті Бережани 11–13 липня працювала епіграфічна експедиція магістерської програми з юдаїки Києво-Могилянської академії під керівництвом професорів Віталія Черноіваненка і Таїсії Сидорчук за участю експертів з епіграфіки Катерини Малахової та Олександри Фішель та студентів НаУКМА.

Поховання на єврейському цвинтарі в Бережанах, за деякими даними, здійснювалися з початку XVII століття до Другої світової війни.

Представники місцевої влади зустрілися з керівником експедиції Віталієм Черноіваненком та обговорили низку питань щодо сприяння у проведенні дослідницьких робіт на території єврейського кладовища.

За словами заступника міського голови Олега Захарківа, під час науково-дослідницької роботи учасники експедиції використовували карту, де нанесено місця поховань (близько кількох сотень), які частково збереглися.

Під час дослідження написів на мацевах знайшли могилу Шалома Мордехая Га-Коена (? – 1630), першого рабина Бережан.

Не можна залишити поза увагою й той факт, що в 90-х рр. XX століття на єврейському цвинтарі було збудовано огель (cклеп), де поховано хасидського цадика (праведника), засновника династії бережанських хасидів, рабина Мешулама Шрагу Файбуша (1810 – 1874 рр.).

Нагадуємо, що наприкінці липня на Тернопіллі знайшли поховання повстанців.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.