Відновлене погруддя Миколі Міхновському відкрили на Байковому цвинтарі. ФОТО

8 вересня на Байковому кладовищі в Києві відновили кенотаф ідеологу українського націоналізму Миколі Міхновському.

Про це написав один з організаторів події президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль у "Фейсбуці". Відновлювали погруддя авторства Дмитра Бур’яна за кошти жертводавців. Зокрема, 20 тис. грн дав член клубу Валерій Мартишко, 2600 грн — депутат Київської облради Євген Чубук, 2000 грн — поет Юрій Руф.

Відкрили пам’ятник Міхновському голова оргкомітету Юрій Левченко, Роман Коваль, заступник голови партії "Національний корпус" Микола Крук та Валентин Волочнюк, сільський голова с. Турівки (нині Згурівський район Київської обл.), де народився національний мислитель.

 Фото: FB Романа Коваля

Валентин Волочнюк із дружиною Тетяною висипали на символічну могилу землю з дворища родини Міхновських у Турівці.

Почесну варту несли пластуни куреня ім. Миколи Міхновського і куреня ім. Дмитра Донцова та активісти "Правого сектора".

Кобзар Тарас Силенко виконав пісню "Роковини" на слова отамана Ананія Волинця та пісню "Піхотинець" на слова Олега Ольжича, а 8-річний Назар Рибальченко прочитав "Б’ють пороги" Тараса Шевченка.

 Фото: FB Романа Коваля

Оскільки історичний клуб "Холодний Яр" зібрав грошей більше, ніж було потрібно для відновлення кенотафа, частину коштів, що залишилася, передали на побудову пам'ятника полковнику Армії УНР Петрові Болбочану.

ДОВІДКА:

Микола Міхновський (1873—1924) — український політичний діяч, адвокат, ідеолог українського націоналізму. Член Браства тарасівців (1892—1893), засновник Української народної партії (1902), один із керівників Української партії хліборобів-демократів (1917—1919). Закінчив Київський університет ім. Св. Володимира (1895), здобув славу як адвокат у Києві та Харкові.

Під час Української революції 1917—1921 років Міхновський займався українізацією Російської імператорської армії, очолив Український військовий клуб ім. гетьмана Павла Полуботка, став членом Українського генерального військового комітету.

Найвідоміший твір Міхновського — памфлет "Самостійна Україна", який став маніфестом українського націоналізму. Загинув за загадкових обставин у Києві. Кенотаф на символічній могилі на Байковому цвинтарі було встановлено 2008 року, проте 2016-го його зруйнували невідомі. 

----------

Читайте також:

Україна терористична: "Оборона України" та Микола Міхновський

"Україна для українців" Миколи Міхновського

"Міхновський повертав Донбас до української ідеї"

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.