Спецпроект

У Меморіалі Голодомору відкрили виставку "Голодомор-геноцид мовою чисел". ФОТО

Виставку "Голодомор-геноцид мовою чисел" з оцінками демографічних втрат України від Голодомору, які надавали іноземні дипломати, історики, демографи відкрили сьогодні в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" в Києві.

Про це повідомляє Всеукраїнська правозахисна організація "Меморіал" ім. Василя Стуса, яка була співорганізатором, на своїй стоірнці у "Фейсбуці".

 
 

На заході виступили  Міністр культури України Євген Нищук, заступник міністра освіти і науки України Юрій Рашкевич, співголова громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні Іван Васюник, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" Олеся Стасюк та директор Центрального державного архіву громадських об’єднань України Ольга Бажан. 

 
Фото: golosua.info

"Меморіал" представляв перший заступник голови Правління Богдан Моркляник. 

 

Під час відкриття виставки відбулася презентація збірника Міжнародної наукової конференції "Штучні голоди в Україні ХХ століття" (до 85 роковин Голодомору в Україні). 

 
Нагадаємо, 14 вересня в Національному музеї "Меморіал жертв Голодомору" відбудеться зустріч із експертом вищого кваліфікаційного класу, криміналістом Андрієм Кісем "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору".

Рятівники євреїв з Галичини. Ким вони були, та як живуть їх родини сьогодні

За даними Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем та за підрахунками Єврейської конфедерації України, на Львівщині відомо 1009 випадків, а на Івано-Франківщині 246 випадків, у яких рятівники були визнані Праведниками народів Світу з України. І це лише з українського списку Праведників народів Світу. Також, є польській перелік тих, хто рятував євреїв на Львівщині та Станіславщині

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Ідеться не тільки про відновлення честі України перед лицем російського паплюження. Українська політика ЄС та історична свідомість Європи мають не меншу потребу в з’ясуванні правди про Голокост в Україні, ніж самі українці.

Тоні Джадт. «Проблема зла» у повоєнній Європі

Цілковите виснаження всіх європейських країн — і переможців, і переможених — не залишало ілюзій про славу боротьби та честь смерті. Натомість залишалося вельми поширене знання про брутальність та злочин небаченого розмаху. Для такої пильної спостерігачки, як Арендт, самоочевидними були нав’язливі питання, що постали перед усім континентом: як людські істоти могли зробити таке одне з одними, та навіть ще гостріше — як і чому один європейський народ (німці) знищував інший (євреїв). Ось про що їй йшлося у вислові «проблема зла».

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз