АНОНС: До Дня захисника України в Києві відбудеться фестиваль "Історія.ua"

Чи може бути історія цікавою? Без зайвого академізму й дидактики, а з гострими дискусіями, спілкуванням із неординарними особистостями, цікавими іграми та відкриттям невідомих фактів, персоналій та історичних паралелей?

Саме такий метод популяризації нашого минулого, особливо серед молоді, обрав Український інститут національної пам’яті, який минулого року започаткував фестиваль "Історія:UA" під гаслом "Історія без брому і нафталіну".

Черговий фестиваль "Історія:UA", приурочений до Дня захисника України, відбудеться 13 жовтня в Києві в парку Тараса Шевченка та Червоному корпусі Національного університету імені Тараса Шевченка. Гасло фестивалю – "Робимо історію популярною".

 

Український інститут національної пам’яті в рамках Фестивалю "Історія.UA" презентуватиме арт-плакати "Військова еліта Української революції 1917-21 рр", дитячу настільну гру "УПА – відповідь нескореного народу", книгу "Усна історія українсько-російської війни", а також проект "Відеоісторія" (теми "Як творилася держава. Українська революція 1917-21 рр." та "За що боролася Українська повстанська армія") та світлове шоу "Історія українського війська". 

У рамках фестивалю заплановані історичні дискусії, лекції з військової історії, виставки УІНП "УПА – відповідь нескореного народу" та "Воїни. Історія українського війська". Також у парку Шевченка будуть розгорнуті книжкові виставки та виставка зброї, функціонуватиме дитячий майданчик та кілька тематичних фотозон, працюватиме військова пошта. 

Після настільної гри "Українська революція" Інститут національної пам'яті анонсує гру "УПА – відповідь нескореного народу"

Завершиться фестиваль великим гала-концертом за участю відомих українських гуртів. Також на фестивальній сцені виступлять учасники проекту "Пісні війни", де відомі артисти заспівають у дуеті з учасниками бойових дій.  

Кульмінацією фестивалю стане світлове шоу "Історія українського війська", яке представить у динаміці еволюцію українського воїнства від часів князя Святослава до сьогодення. 

З питань інформаційного партнерства на фестивалі звертатися за телефоном: (044) 290-80-17.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.