Спецпроект

Дещиця: Дозволимо польські ексгумації в Україні після відбудови українських пам'ятників

У першій декаді жовтня відбудеться зустріч між віце-прем’єром України та представниками Інституту національної пам’яті Республіки Польща у справі скасування заборони польським дослідникам вести роботи в місцях польських поховань на українських землях.

Про це 13 вересня сказав Надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Польща Андрій Дещиця в ефірі радіо RMF 24.

Українська сторона ставить умовою, за якої Київ згодиться на ексгумаційні роботи Польщі в Україні, відбудову українських пам’ятників, зруйнованих останнім часом у Польщі, які обидві сторони визнають легальними.

Ідеться про два місця: Пикуличі під Перемишлем і Монастир біля Верхрати. На думку дипломата, відновлення цих пам’ятників буде "добрим сигналом до розв’язання питання розблокування пошукових робіт".

У той же час, посол звернув увагу, що війна нагробних пам’ятників між Польщею та Україною була спровокована третьою стороною, якій вигідне напруження між державами.

Заборону на роботу польських пошуковців в Україні Дещиця назвав емоційним рішенням з боку української влади на те, що офіційна влада Польщі не реагувала на знищення українських пам’ятників у Польщі, і  бажанням стримати подальші  акти вандалізму.

Як зазначив Дещиця, що цю проблему потірбно вирішити через переговори. "Мусимо поставитися до справи не тільки як політики та експерти, а і як люди, які мають шанувати загиблих і ставити їм пам’ятники", — додав він.

Нагадуємо: Упродовж 2014 – 2016 років у Польщі невідомі вандали зруйнували і осквернили 14 могил і пам’ятних знаків українцям. Донині жоден не відновлений. В Україні провокатори цього року осквернили пам’ятники загиблим полякам у колишньому селі Гута-Пеняцька на Львівщині і меморіальний комплекс у Биківні на Київщині. Однак українська сторона одразу відчистила образливі написи і заявила, що готова відновити пам’ятники. Польська сторона зволікає з цим питанням.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української Повстанської Армії.  Польська сторона пояснила це як "демонтаж незаконного пам’ятника УПА", який простояв 23 роки. Руйнування постфактум легалізували заяви Міністерства культури та Інституту національної пам’яті Польщі.

Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року. Цей монумент серед тих, які вимагає відновити українська сторона. Обов’язковою передумовою поновлення пошукових робіт польських науковців на території України, які заблоковані з весни минулого року, є відновленням місць пам’яті.

Аби довести відсутність поховань під зруйнованим пам’ятником у Грушовичах, Польський інститут національної пам’яті у травні цього року ініціював розкопки. Україна скерувала до Польщі групу з 5 спостерігачів. У результаті розкопок все ж виявлено поховання, а отже — пам’ятник не був символічним.

Читайте також:

Слідство у справі провокаторів, які руйнували пам'ятники в Гуті-Пеняцькій та Биківні завершене

Польські націоналісти знищили пам'ятник воякам УПА та здійснили наругу над гербом України

105 нелегальних польських пам'ятників в Україні. Їх легалізацію зірвав інцидент в Грушовичах

Інститут нацпам'яті опублікував заяву з приводу руйнування українських могил у Польщі

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.