Невдовзі судитимуть провокаторів причетних до знищення пам’ятників у Биківні та Гуті-Пеняцькій

У Головному слідчому управлінні Національної поліції закінчили досудове розслідування і склали обвинувальний акт щодо двох членів злочинної групи, яка скоїла, загалом, більше двох десятків злочинів, серед них шість терактів.

Про це повідомяє POLUKR.net з посиланням на Департамент комунікації Національної поліції України.

Гута-Пеняцька. Фото: POLUKR.net / Андрій Поліковський

 

У повідомленні йдеться, що членам групи інкримінують вчинення 27 злочинів — шести терактів, закінченого замаху на вбивство у Києві 24 серпня 2017 р., вибуху на території посольства США 8 червня 2017 р., актів вандалізму, спрямованих на розпалювання національної та релігійної ворожнечі тощо.

Відповідно до ухвали слідчих суддів Печерського районного суду Києва, на рахунку цієї групи підрив пам’ятника загиблим мешканцям Гути-Пеняцької 9 січня 2017 р., акт вандалізму в меморіальному заповіднику "Биківнянські могили" біля Києва 25 січня 2017 р., акти вандалізму у цвинтарі у Підкамені та у Гуті-Пеняцькій 12 березня 2017 р.

Трьох членів групи затримали 1 та 2 жовтня 2017 р. Двох з них затримали у Сколівському районі на Львівщині під час спроби підірвати пам’ятник на честь 1000-ліття віднайдення угорцями батьківщини на Верецькому перевалі.

Йдеться про Бориса Мущенка (1969 р.н.), Сергія Бахчевана (1981 р.н.) та Дмитра Чорнодубравського (1982 р.н.). Четвертим підозрюваним і членом цієї групи слідчі поліції вважають Богдана Шевченка (1992 р.н.), що перебуває у розшуку з листопада 2017 р.

Уcі, за винятком, Бахчевана — черкащани. Чорнодубравський та Шевченко, за даними порталу "Посіпаки-2", були помічниками депутата Черкаської міської ради VI скликання (2010-2014 рр.) Ігоря Мельникова, що очолював у минулому Черкаську міську організацію Партії Регіонів, а нині очолює Черкаську обласну організацію "Опозиційного блоку".

 

Проте, зараз у Печерському районному суді Києва судитимуть лише Бахчевана та Чорнодубравського, адже Мущенко з 26 червня цього року перебуває у розшуку.

З ухвали слідчого судді Печерського районного суду від 11 травня цього року випливає, що з 1 жовтня 2017 року Мущенко перебував під вартою, але 19 січня 2018 р. слідчий суддя неочікувано задовольнив клопотання сторони захисту та змінив запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт. Натомість, 11 травня вже інший слідчий суддя так само задовольнив клопотання захисту і змінив цілодобовий домашній арешт на періодичний, тобто нічний.

 

Запобіжні заходи Бахчевану та Чорнодубравському так само були пом’якшені слідчими суддями Печерського районного суду у травні, але прокуратурі вдалося скасувати відповідні ухвали в апеляційній інстанції. Досудове розслідування щодо Мущенка та Шевченка, ймовірно, прокуратура виділила в окреме провадження.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.