Спецпроект

Демографія Голодомору: у Києві пройшли наукові дебати

Оцінка демографічних втрат України внаслідок Голодомору є сферою науки чи ідеології? Як осмислення минулого може допомогти визначенню майбуття? Наскільки правдива українська демографічна статистика 1920–1930-х років? Що Україні варто зробити для визнання світом Голодомору геноцидом?

Про ці та інші питання публічно дискутували українські та іноземні науковці в Інституті демографії НАН України 13 вересня 2018 року, повідомляє УІНП.

 Фото: УІНП

Дебати складалися із двох частин. Перша частина, участь у якій взяли американський демограф і соціолог Олег Воловина, співробітники Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Олександр Гладун і Наталія Левчук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України Геннадій Єфіменко, заступник начальника Харківського бюро судово-медичної експертизи Андрій Кісь та професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Сергійчук та ін., була присвячена безпосередньо темі демографічних втрат унаслідок Голодомору.

 Фото: УІНП

"У нас головні розбіжності в оцінках пов’язані не з методологією, а з інформацією, яку ми використовуємо. Тому я хочу запропонувати створити робочу комісію, до складу якої увійдуть ті науковці, які займаються проблемами демографічного аспекту Голодомору", - підсумувала результати першої частини наукових дебатів очільниця Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.

 Фото: УІНП

Дискутантами другої частини дебатів, присвяченої висвітленню Голодомору у контексті міжнародного права та обізнаності західної спільноти про українську трагедію ХХ століття, виступили професор Гарвардського університету Сергій Плохій, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, правозахисник Євген Захаров та історики Карл Беркгоф (Нідерланди), Роман Сербин та Богдан Клід (Канада), завідувач відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НAН України Станіслав Кульчицький, директорка Українського науково-освітнього центру вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) Людмила Гриневич та ін.

Дослідник Сергій Плохій зауважив: "Голодомор є унікальним епізодом в українській історії з тієї точки зору, що тут міждисциплінарна співпраця, дискусії відбуваються більш ніж з будь-якої іншої ділянки будь-якого періоду української історії.

Голодомор є також унікальним і з тієї точки зору, що ні один інший аспект української історії не є настільки залученим в світові дискусії та історіографію".

 Сергій Плохій

Фото: УІНП

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначив: "Рівень знань українців про Голодомор протягом 90-х-2000-х років суттєво зріс. Більше того – за даними 2015 року 80% українців вважають Голодомор геноцидом.

Це дає підстави говорити про те, що тему Голодомору можна вважати одним із найкращих зразків певного суспільного консенсусу щодо подій минулого в історії України. Це та подія, яка трактується практично однозначно всіма українцями. Вважаю, що це стало можливим завдяки об’єднанню зусиль громадськості, діаспори, науковців та політиків".

Володимир В'ятрович

Фото: УІНП

 

Зазначимо, що цього року Україна і світ вшановуватимуть пам'ять жертв Голодомору 24 листопада 2018 року.

Захід було організовано Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Інститутом історії України НАН України, Українським науково-дослідним та освітнім центром вивчення Голодомору (HREC in Ukraine), за сприяння Українського інституту національної пам’яті, Науково-освітнього консорціуму з вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій, Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Нагадуємо, що минулого тижня у Меморіалі Голодомору відкрили виставку "Голодомор-геноцид мовою чисел".

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".