У Києві презентували фільм про опір окупаційним силам у Чехословаччині

50 років тому, у 1968 році у Чехословаччину вторглися понад 300 тисяч військових з СРСР та інших держав Варшавського пакту. Радянський Союз таким чином зупинив демократизацію Чехословаччини, яка увійшла в історію як «Празька весна». 17 вересня 2018 року в Києві відбувся прем’єрний показ документального фільму "Vesna68" - про опір, який чинили активісти окупаційним силам.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

"Напередодні 50-х роковин вторгнення, коли в Чехії комуністичний лідер заявив в інтерв'ю британській газеті про те, що українці були основною частиною армії вторгнення. Також він говорив про те, що члени політбюро на чолі з Брежнєвим були українцями і що Україна несе відповідальність за те, що сталося", - сказала на початку презентації документального фільму директор української служби Радіо Свобода Мар’яна Драч.

 Фото: УІНП

За словами Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В’ятровича такі "звинувачення" в бік України та українців викликають подив, особливо і тому що і самі українці "зазнали окупації починаючи з падіння Української Революції 1917-1921 років".

Фото: УІНП

 

Він також наголосив, що опір, який чинили активісти під час окупації дав в перспективі результат – окупаційна влада зазнала поразки. В цьому Чехословаччині допомогли акції солідарності яких тепер потребує Україна.  

"Відеоряд у фільмі викликає досить близькі аналогії. Ми бачимо людей, які протестують зі своїми прапорами, які кидають пляшки з запалювальною сумішшю, ми бачимо як палають автобуси, автомобілі, закривавлений прапор, молодих хлопців, вбитих і закритих прапорами.

Не важко провести аналогії на події, які п’ять років тому відбувалися в Україні. Дуже важливо щоб ми розуміли близькість і єдність цих подій, тому що зараз Україна так само потребує акцій солідарності, потребує підтримки, яку в 1968 році потребувала Прага, Чехословаччина. В той час здавалося що відбувалися начебто безнадійні процеси, проте вони дали результат. Пізніше імперія зазнала поразки", - поділився своїми враженнями від перегляду фільму Володимир В’ятрович.

"В той час, коли зникла Чехословаччина, бо вона влилася в соціальну демократію, в Чехії включили в соціальну демократію комуністів і вони проіснували до сьогодні. Вони нічого не змінили ні в своїх манерах, ні в своїх звичках пересмикувати правду, коли їм це вигідно.

Їхньою головною ціллю є відбілювання російської імперської політики. Вони здатні розповісти, що Іван Грозний був великим гуманістом свого часу", - пояснив присутній на презентації фільму міжнародний оглядач Російської редакції Радіо Свобода Юхим Фіштейн.

 

Завдяки відкриттю архівів КГБ світ може дізнатися про те, що українці чинили опір під час окупаційних подій 1968 року. Це нова інформація і для самих українців.

За словами Володимира В’ятровича, наразі дослідники вже мають інформацію про десятки українців, які були засуджені через підтримку Празької весни 1968 року, один з яких герой фільму "Vesna68" Зорян Попадюк.

В розсекречених архівах зберігається інформація і про Василя Макуха, який до самоспалення в 1968 році вже був політв'язнем і був засуджений як воїн Української повстанської армії.

Довідково. Документальний фільм "Vesna68" – це унікальна історія двох українців, які опинились по різні боки вторгнення країн Варшавського договору до Чехословаччини 1968 року.

Дисидент, який за свою антирадянську діяльність відбув у тюрмах та засланні 14 років. І колишній радянський танкіст, який брав участь в інтервенції. Уроки історії, висновки та паралелі із сьогоденням через 50 років після "Празької весни".

Нагадуємо, що на Майдані Незалежності в Києві 13 вересня 2018 року відкрилася виставка "За вашу і нашу свободу 1968-2018 рр" яка розповідає про протести проти окупації Чехословаччини в 1968 році як складову боротьби за свободу в комуністичних країнах Європи.

Дивіться також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору. ВІДЕО

Празька весна 1968 року у документах КҐБ

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

Інші матеріали за темою "Чехословаччина"

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.