У Києві презентували фільм про опір окупаційним силам у Чехословаччині

50 років тому, у 1968 році у Чехословаччину вторглися понад 300 тисяч військових з СРСР та інших держав Варшавського пакту. Радянський Союз таким чином зупинив демократизацію Чехословаччини, яка увійшла в історію як «Празька весна». 17 вересня 2018 року в Києві відбувся прем’єрний показ документального фільму "Vesna68" - про опір, який чинили активісти окупаційним силам.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

"Напередодні 50-х роковин вторгнення, коли в Чехії комуністичний лідер заявив в інтерв'ю британській газеті про те, що українці були основною частиною армії вторгнення. Також він говорив про те, що члени політбюро на чолі з Брежнєвим були українцями і що Україна несе відповідальність за те, що сталося", - сказала на початку презентації документального фільму директор української служби Радіо Свобода Мар’яна Драч.

 Фото: УІНП

За словами Голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В’ятровича такі "звинувачення" в бік України та українців викликають подив, особливо і тому що і самі українці "зазнали окупації починаючи з падіння Української Революції 1917-1921 років".

Фото: УІНП

 

Він також наголосив, що опір, який чинили активісти під час окупації дав в перспективі результат – окупаційна влада зазнала поразки. В цьому Чехословаччині допомогли акції солідарності яких тепер потребує Україна.  

"Відеоряд у фільмі викликає досить близькі аналогії. Ми бачимо людей, які протестують зі своїми прапорами, які кидають пляшки з запалювальною сумішшю, ми бачимо як палають автобуси, автомобілі, закривавлений прапор, молодих хлопців, вбитих і закритих прапорами.

Не важко провести аналогії на події, які п’ять років тому відбувалися в Україні. Дуже важливо щоб ми розуміли близькість і єдність цих подій, тому що зараз Україна так само потребує акцій солідарності, потребує підтримки, яку в 1968 році потребувала Прага, Чехословаччина. В той час здавалося що відбувалися начебто безнадійні процеси, проте вони дали результат. Пізніше імперія зазнала поразки", - поділився своїми враженнями від перегляду фільму Володимир В’ятрович.

"В той час, коли зникла Чехословаччина, бо вона влилася в соціальну демократію, в Чехії включили в соціальну демократію комуністів і вони проіснували до сьогодні. Вони нічого не змінили ні в своїх манерах, ні в своїх звичках пересмикувати правду, коли їм це вигідно.

Їхньою головною ціллю є відбілювання російської імперської політики. Вони здатні розповісти, що Іван Грозний був великим гуманістом свого часу", - пояснив присутній на презентації фільму міжнародний оглядач Російської редакції Радіо Свобода Юхим Фіштейн.

 

Завдяки відкриттю архівів КГБ світ може дізнатися про те, що українці чинили опір під час окупаційних подій 1968 року. Це нова інформація і для самих українців.

За словами Володимира В’ятровича, наразі дослідники вже мають інформацію про десятки українців, які були засуджені через підтримку Празької весни 1968 року, один з яких герой фільму "Vesna68" Зорян Попадюк.

В розсекречених архівах зберігається інформація і про Василя Макуха, який до самоспалення в 1968 році вже був політв'язнем і був засуджений як воїн Української повстанської армії.

Довідково. Документальний фільм "Vesna68" – це унікальна історія двох українців, які опинились по різні боки вторгнення країн Варшавського договору до Чехословаччини 1968 року.

Дисидент, який за свою антирадянську діяльність відбув у тюрмах та засланні 14 років. І колишній радянський танкіст, який брав участь в інтервенції. Уроки історії, висновки та паралелі із сьогоденням через 50 років після "Празької весни".

Нагадуємо, що на Майдані Незалежності в Києві 13 вересня 2018 року відкрилася виставка "За вашу і нашу свободу 1968-2018 рр" яка розповідає про протести проти окупації Чехословаччини в 1968 році як складову боротьби за свободу в комуністичних країнах Європи.

Дивіться також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору. ВІДЕО

Празька весна 1968 року у документах КҐБ

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

Інші матеріали за темою "Чехословаччина"

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».