У Чехії пес відкопав скарб бронзової доби

На півночі Чехії пес знайшов скарб з 20-а предметами, серед яких були інструменти, зброя та прикраси. За словами археологів, артефакти виготовили близько трьох тисяч років тому представники культури полів поховальних урн.

Про це повідомляє Громадське із посиланням на Radio Praha.

 Фото: ČTK / PR / Královéhradecký kraj

Житель чеського села Костелецкі Горки гуляв із собакою уздовж одного з полів коли тварина несподівано почала рити землю. Коли господар підійшов подивитися, він побачив зроблені з бронзи предмети, схожі на серпи.

Всього пес відкопав 20 предметів, серед них 13 серпів, два бронзових наконечники списів, три сокири та кілька браслетів.

На думку археолога Мартіни Бекової, співробітниці музею та галереї "Орліцкі гори" в сусідньому місті Річнов, яка разом з колегами займалася експертизою артефактів, скарб закопали представники культури полів поховальних урн.

"Той факт, що стільки предметів було виявлено в одному місці, імовірно, пов’язаний з поклонінням комусь, найвірогідніше, це було жертвоприношення. Особливо дивно те, що всі артефакти були цілими.

Люди, які жили тут в цей час, зазвичай ховали фрагменти, часто оплавлені. Це красиві предмети, але той факт, що вони цілі та в хорошому стані, для нас набагато цінніше", — каже Бекова.

Довідково. Культури полів поховальних урн — загальна назва ряду археологічних культур, що існували в Центральній і Північній Європі наприкінці бронзової доби, приблизно в 1300-750 роки до Р.Х.

Представники цих культур спалювали померлих і ховали попіл в керамічних урнах, які ховали в полях, в могильниках без насипу. Вони виготовляли керамічні та дерев’яні посудини, бронзові мечі та сокири, а також бронзові та залізні прикраси.

Нагадуємо, що раніше на півночі Італії знайшли скарб з золотими римськими монетами вартістю в кілька мільйонів доларів.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.