Словацький грибник знайшов два шоломи бронзової доби. ФОТО

Східноcловацький музей у Кошице представив два унікальних бронзових шоломи, які знайшов місцевий грибник у 2017 році недалеко від села Трговіште.

Чоловік, який під час збору грибів натрапив на шоломи, тримав їх у себе вдома кілька місяців, а нещодавно вирішив передати знахідку в музей, повідомляє "Новое время" з посиланням на словацький сайт Spectator.

"Це дорогоцінне відкриття складається з двох бронзових шоломів. Були також дві пари захисних щічних подушок і два спіральних захисних пристрої", — сказав Роберт Полак, директор музею.

 Фото: František Iván, TASR

Хоча автор знахідки вирішив залишитися анонімним, він вказав археологам місце, де знайшов шоломи. Вартість знахідки оцінюється в 60 000 євро, зараз вона є власністю держави.

 

Відкриття шоломів епохи бронзи рідкісні не лише у Словаччині, а й у всій Європі. Шоломи з Трговіште виконані в західноєвропейському стилі з двох бронзових пластин. Прикрашені боки з'єднані з центральною гребінкою, яка має отвір для кріплення декоративного шлейфа. Інші отвори з боків і на нижньому краю слугували для прикріплення захисту щік.

 

Походження шоломів Трговіште залишається неясним. Імовірно, вони були продані для еліти місцевого суспільства — військових начальників. Шоломи використовувалися і ремонтувалися. Вони були радше символом статусу носія, символом його положення і сили, ніж захисним спорядженням.

Подібні шоломи були знайдені в інших містах Словаччини, але вони були зроблені тільки з одного листа бронзи.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.