Спецпроект

У США відкрили меморіальну дошку Рафаелю Лемкіну

20 вересня 2018 року в Українському Інституті Америки у Нью-Йорку було відкрито меморіальну дошку американському юристу, «батьку Конвенції ООН про геноцид» – Рафаелю Лемкіну.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Відкриття меморіалу приурочене до 65-тої річниці, виголошеної у 1953 році Рафаелем Лемкіним, промови "Радянський геноцид в Україні" на вшануванні 20-тих роковин Великого Голоду 1932-1933 років.

Тоді перед багатотисячною юрбою, що зібралася в Мангеттен-центрі в Нью-Йорку, він промовив: "Це не просто масове вбивство. Це – геноцид, винищення не лише окремих осіб, але й культури і нації".

Рафаель Лемкін охарактеризував Голодомор як "класичний приклад радянського геноциду, його найдовший і найширший експеримент русифікації – винищення української нації". І заявив: "Якщо радянська програма досягне успіху, якщо інтеліґенцію, священиків і селян вдасться ліквідувати, Україна загине так само, наче було б убито усіх без винятку українців, бо вона втратить ту частину народу, що зберігала і розвивала її культуру, її вірування, її об‘єднавчі ідеї, які прокладали їй шлях і давали їй душу, тобто, зробили її нацією, а не просто населенням".

20 вересня 2018 року захід відбувся за участі президента Українського Інституту Америки доктора Даніеля Свістеля, професора кафедри політики та економіки Королівського військового коледжу Канади Любомира Луцюка, Генерального консула України в Нью-Йорку Олексія Голубова, американського дипломата 28-го Посла США при ООН Саманти Павер (відеозвернення), а також науковців, членів дипломатичного корпусу, українсько-американської громади та молоді.

"Він був першим, хто назвав речі своїми іменами" – сказав на відкритті професор Любомир Луцюк. – "Ми згадуємо чоловіка, який говорив, що сила правди – це наш привілей, особливо сьогодні, коли КГБ'іст у Кремлі та його посіпаки заперечують Голодомор".

"Я народився того року, коли Лемкін виголосив промову, а нині я старший, ніж тоді, коли він помер. І все ж я знаю, що те, що сталося 85 років тому ніколи не забудеться і за це ми маємо бути вдячні праведнику на ім’я Рафаель Лемкін" – підсумував Любомир Луцюк.

Меморіал Рафаелю Лемкіну є багатомовним пам’ятником, що містить текст англійською, українською, на ідиші та івриті. Ініціатива створення належить Українсько-канадському фонду громадянських свобод та Українському Інституту Америки. Скульптурну композицію виконав Олег Лесюк.

Пам’ятна дошка наразі розташована в Українському інституті Америки. Символічно, що неподалік будівлі Інституту знаходиться Штаб-квартира ООН.

 

Довідково. Рафаель Лемкін – американський юрист, який першим назвав Голодомор геноцидом і запровадив його в обіг як правове поняття; фундатор дослідження геноциду; вивчав також трагедії єврейського та вірменського народів.

Рафаель Лемкін запровадив термін "геноцид" у 1944 році. Визначив його як "координоване планування різних дій спрямованих на знищення основоположних основ життя національних груп, з метою повного винищення самих цих груп".

Зусиллями Лемкіна термін геноцид було додано до переліку звинувачень проти найвищого командування нацистів. Він був одним із авторів Конвенції про запобігання та покарання злочинів геноциду, в якій було дано остаточне юридичне визначення цього злочину.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.