Медсестри та офіцери з простреленими скронями – розкопали братську могилу. ФОТО

Біля села Іванівка Барвінківського району на Харківщині знайшли масове поховання часів Другої світової. У ньому виявили тіло жінки – медсестри. На ній були жіночі чобітки в гумових калошах, на шиї – намисто.

Про це повідомляє Gazeta.ua.

 Фото: unm.org.uа

"Військових ховали у вирвах від снарядів або ж в окопах і траншеях", - розповів керівник експедиції, представник Всеукраїнської громадської організації "Союз "Народна пам'ять" Євген Куковєров.

Експедиція "Барвінківський котел – 1942" тривала з 15 по 21 вересня. Поруч із людськими кістками на полі знайшли пістолет ТТ 1933 року, особисті речі та документи, близько сотні гранат, мін і снарядів.

 Фото: unm.org.uа

"Місцеві кажуть, що ховали під наглядом німецьких солдатів. Вони перешкоджали мародерству. До загиблих навіть ворог ставився з повагою. І якщо німці помічали мародера, могли розстріляти його на місці", - розповів археолог.

"Цьогоріч ми натрапили на лінію німецької оборони, яку атакували червоноармійці, – продовжує Євген Куковєров. – Про те, що атака була, свідчать знайдені 3 гвинтівки з прикріпленими штиками".

У котлі полягло чимало кавалеристів та офіцерів. Це видно було по амуніції, формі, пасках, кобурах для пістолетів, компасах. Археологам попадалося багато останків коней із фрагментами солдатської амуніції та спорядження.

 Фото: unm.org.uа

"Такої концентрації в одному місці загиблих офіцерського складу я ще не бачив, – ділиться пошуковець. – Ці люди боролися до кінця. Ми знайшли тіло, за яким було видно, що людина застрелилася. Адже у скроні був чіткий отвір від пострілу. Очевидно, люди не хотіли здаватися у полон і таким чином заподіювали собі смерть".

Також пошуковці знайшли захоронення медиків. Поблизу тіл лежали ампули, скляні ємності з таблетками. Усі знайдені артефакти передають до державних музеїв. Частину – до Барвінківського історичного музею та до шкільного музею в Іванківцях.

 Фото: unm.org.uа

Пошуковці ексгумували тіла 49 осіб. Із них 4 мали при собі особові розпізнавальні знаки – ебонітові капсули, у яких були бланки з даними військового. Капсули ще не відкриті, цим займатимуться експерти.

Пошукові експедиції такого роду на території Барвінківського району проходять не перший рік. 2015-го тут перепоховали 43 невідомих осіб, минулоріч – 121.

Кістки 4 солдатів перепоховали на сільському цвинтарі у селі Бутівка Сосницького району на Чернігівщині.

"Згідно одних законів, рештки солдатів має право ховати тільки комунальне підприємство. У нас його не було. Прокуратура показала ще один закон, за яким сільська рада може це зробити. Ми перепоховали воїнів на сільському кладовищі", - каже сільський голова Бутівки.

 Фото: unm.org.uа

Нагадуємо, що минулого тижня на Львівщині перепоховали 103-х мадярських вояків Другої світової.

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.

Сталінська "боротьба з бандитизмом". Раунд перший: 1944

Нищівної поразки в бою з бригадою УПА-Північ "Помста Базару" зазнав підрозділ 1-го батальйону 220-го прикордонного полку НКВД. Підрозділ був оточений, розчленований на кілька груп і майже в повному складі знищений. Бій стався в річницю страти ЧК учасників Другого зимового походу Армії УНР у 1921 році під с. Базар. Так бригада УПА символічно відплатила чекістам за смерть українських вояків.

Український патріот й авантюрист Джейкоб Макогін – князь Леон Богун Мазепа Розумовський

Він видавав себе за відставного полковника Корпусу морської піхоти США і нащадка українського гетьмана Кирила Розумовського, купував вілли і квартири в Італії та Швейцарії, на власному автомобілі разом із ефектною і заможною дружиною-американкою об’їздив пів Європи, багато жертвував на підтримку українського національно-визвольного руху і привернення уваги в світі до українського питання. При цьому культивував ореол загадковості і таємничості навколо своєї персони серед оточення, через що його нерідко вважали чи то американським, чи то англійським, чи якимось іншим шпигуном.

Харківська епопея Павла Шандрука

Постать українського військового, генерал-хорунжого армії УНР Павла Шандрука доволі відома. Герой Української революції та вересневої кампанії 1939 року. Генерал-полковник в еміграції та командувач Української Національної Армії. У 1965 році польський еміграційний уряд нагородив Шандрука вищим військовим відзначенням – срібним орденом "Віртуті Мілітарі". Перелік звитяг цієї непересічної постаті можна ще довго продовжувати. Та чи все нам відомо про його ранню біографію? У пропонованому Вам матеріалі розповідається про харківський період та службу в поліції, ймовірно, того самого Павла Шандрука.