Медсестри та офіцери з простреленими скронями – розкопали братську могилу. ФОТО

Біля села Іванівка Барвінківського району на Харківщині знайшли масове поховання часів Другої світової. У ньому виявили тіло жінки – медсестри. На ній були жіночі чобітки в гумових калошах, на шиї – намисто.

Про це повідомляє Gazeta.ua.

 Фото: unm.org.uа

"Військових ховали у вирвах від снарядів або ж в окопах і траншеях", - розповів керівник експедиції, представник Всеукраїнської громадської організації "Союз "Народна пам'ять" Євген Куковєров.

Експедиція "Барвінківський котел – 1942" тривала з 15 по 21 вересня. Поруч із людськими кістками на полі знайшли пістолет ТТ 1933 року, особисті речі та документи, близько сотні гранат, мін і снарядів.

 Фото: unm.org.uа

"Місцеві кажуть, що ховали під наглядом німецьких солдатів. Вони перешкоджали мародерству. До загиблих навіть ворог ставився з повагою. І якщо німці помічали мародера, могли розстріляти його на місці", - розповів археолог.

"Цьогоріч ми натрапили на лінію німецької оборони, яку атакували червоноармійці, – продовжує Євген Куковєров. – Про те, що атака була, свідчать знайдені 3 гвинтівки з прикріпленими штиками".

У котлі полягло чимало кавалеристів та офіцерів. Це видно було по амуніції, формі, пасках, кобурах для пістолетів, компасах. Археологам попадалося багато останків коней із фрагментами солдатської амуніції та спорядження.

 Фото: unm.org.uа

"Такої концентрації в одному місці загиблих офіцерського складу я ще не бачив, – ділиться пошуковець. – Ці люди боролися до кінця. Ми знайшли тіло, за яким було видно, що людина застрелилася. Адже у скроні був чіткий отвір від пострілу. Очевидно, люди не хотіли здаватися у полон і таким чином заподіювали собі смерть".

Також пошуковці знайшли захоронення медиків. Поблизу тіл лежали ампули, скляні ємності з таблетками. Усі знайдені артефакти передають до державних музеїв. Частину – до Барвінківського історичного музею та до шкільного музею в Іванківцях.

 Фото: unm.org.uа

Пошуковці ексгумували тіла 49 осіб. Із них 4 мали при собі особові розпізнавальні знаки – ебонітові капсули, у яких були бланки з даними військового. Капсули ще не відкриті, цим займатимуться експерти.

Пошукові експедиції такого роду на території Барвінківського району проходять не перший рік. 2015-го тут перепоховали 43 невідомих осіб, минулоріч – 121.

Кістки 4 солдатів перепоховали на сільському цвинтарі у селі Бутівка Сосницького району на Чернігівщині.

"Згідно одних законів, рештки солдатів має право ховати тільки комунальне підприємство. У нас його не було. Прокуратура показала ще один закон, за яким сільська рада може це зробити. Ми перепоховали воїнів на сільському кладовищі", - каже сільський голова Бутівки.

 Фото: unm.org.uа

Нагадуємо, що минулого тижня на Львівщині перепоховали 103-х мадярських вояків Другої світової.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.