Польське радіо запустило портал до 100-річчя відновлення незалежності Польщі

Польське радіо запустило інтернет-портал під назвою "Незалежна Польща" ("Polska Niepodległa") до 100-річчя незлаженості країни.

Він представляє ряд нових радіопередач, також періодичних, пов’язаних із 100-річчям повернення Польщею незалежності. До цієї ініціативи приєдналися усі Програми та Служби Польського радіо, а також портал polskieradio.pl та архів радіо.

 

Польське радіо пропонує своїм слухачам, крім цікавих радіопередач, також зустрічі із журналістами та запрошеними гостями на відкритих подіях у місцях, що є символами польської незалежності.

Майданчиком, що об’єднує цю широку, різноманітну та інноваційну діяльність радіо, стала веб-сторінка www.niepodlegla.polskieradio.pl, створена спільно журналістами, графічними дизайнерами та IT-фахівцями.

Niepodlegla.polskieradio – це історії, люди, події, явища та рефлексії, пов’язані із 100-річчям незалежності Польщі. Це також тексти, спогади, репортажі, розповіді свідків, галереї фільмів та світлин. Це невідомі документи, унікальні звукозаписи, радіо архіви, старі фотографії та сучасні відеоролики.

Читайте також:

Львівська міськрада дасть 25 тисяч за найкращі історичні проекти про ЗУНР

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.