Жезл «ямника». Археологи знайшли цікаве поховання. ФОТО

Група археологів виявила поховання на Запоріжчині, яке датується третім тисячоліттям до Р.Х. і відноситься до бронзового віку. Знахідку виявили в районі села Пологи.

Про це повідомили на своїй сторінці в Facebook запорізькі археологи, – передає ІА ЗІК.

 Поховання вождя племені "ямників"

Фото: 061.ua

Поховання знайшли і вивчили співробітники Бердянського педагогічного університету, краєзнавчого музею спільно з археологами ЗНУ.

Під шаром грунту, на глибині трохи більше 10 сантиметрів був знайдений скелет чоловіка, якому на момент поховання, за попередніми даними, було 40-50 років. Його зріст був близько 2-х метрів.

 Бронзовий ніж знайдений поруч з похованням

Фото: 061.ua

Біля скелета археологи знайшли бронзовий ніж і жезл, що говорить про статус похованого.

Археолог Геннадій Тощев зазначає, що така знахідка виявлена в степовій зоні на території Запорізької області вперше.

Поки археологи зробили висновок, що знайдені останки належать вождю племені "ямників".

 Жезл вождя племені "ямників"

Фото: 061.ua

Довідка. Ямна культура, Культура охрових могил (ямна етнокультурна спільність) – археологічна культура кінця мідної доби (енеоліту) та ранньої бронзової доби (3600–2300 до Р. Х.), поширена в Східній Європі від Уралу до середнього Дунаю; в Україні в степових і лісостепових зонах, у сточищі Дніпра, на Приазов’ї і в Криму (Сторожова могила, середній і верхній шари Михайлівського поселення, Скелі Каменоломні та ін.)

Основна ознака ямної культури – поховальні пам’ятки, поховання у положенні ембріона (підігнутими до обличчя колінами) під курганами(найдавнішими з відомих понині). Відкрив культуру В. О. Городцов.

Нагадуємо, що у Чернігові археологи знайшли цікаву монету з Херсонеса.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.