Спецпроект

У столиці Йорданії запалили свічку за жертвами Голодомору в Україні

Йорданія приєдналася до Міжнародної акції «Запали свічку пам'яті» за жертвами Голодомору в Україні 1932-1933 років до 85-х роковин трагедії.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам’яті.

Представники Посольства України в Йорданії разом із українською громадою

Фото: 85holodomor.in.ua

 

На вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років представники Посольства України в Йорданії разом із українською громадою зібралися у Парку українсько-йорданської дружби в Аммані.

Усі учасники заходу запалили свічку пам'яті та вшанували жертв Голодомору хвилиною мовчання у приміщенні Посольства.

Після того співробітники дипломатичної установи ознайомили присутніх із метою акції та нагадали про події 1932-1933 років.

На завершення вечора поетка Вікторія Бричкова-Абу Кадум прочитала авторські вірші, присвячені геноциду українського народу.

Нагадуємо, що 1 вересня 2018 року у Києві стартувала Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Першою іноземною країною, де наступного дня запалала свічка пам’яті, стала Турецька Республіка.

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.