Як підкуповували германські племена. Археологи знайшли «хабар» Стародавнього Риму?

Археологи знайшли в похованні на південному заході Нідерландів бронзову чашу для вмивання, ймовірно, зроблену в III-IV століттях після Р.Х.

Як повідомляє видання Хвиля із посиланням на сайт DutchNews.nl, ймовірно, римляни привезли її, як дипломатичний подарунок або хабар вождю одного з германських племен.

Фото: Provincie Zuid-Holland

 

Південна частина сучасних Нідерландів понад 450 років була римською провінцією. Її завоював Юлій Цезар під час галльських воєн. Кордон між римською провінцією Нижня Германія і територіями германських племен проходив по річці Рейн.

Римляни підтримували з германськими племенами мир, окремі вожді визнавали Римську імперію сюзереном, але завоювати землі на північ від Рейну римлянам не вдавалося.

Нещодавно археологи знайшли в місті Рейнсбург в провінції Південна Голландія поховання, ймовірно, IV століття з кремованими останками трьох людей – двох чоловіків і жінки.

У римський час ця територія входила до складу провінції Нижня Германія. У похованні були виявлені розплавлені фрагменти скла і бронзи та два гребінці з оленячих рогів.

Найцікавішими виявилися фрагменти бронзової чаші для вмивання, прикрашеної головою орла. На думку археологів, вона була виготовлена приблизно за 50 років до моменту поховання.

"Вона була зроблена не тут, а в спеціалізованій майстерні в іншій частині Римської імперії – пояснює археолог Рене Проос. – Подібні майстерні в епоху Пізньої Римської імперії знаходилися на території сучасної Італії, наприклад, в Капуї".

Власником чаші міг бути високопоставлений римський воєначальник, який командував військами в Нижній Германії. Однак кремовані останки, найімовірніше, належали не римляни, які не спалювали мертвих, а місцевим жителям. Про це ж свідчать також і знайдені гребінці з оленячих рогів. Подібні артефакти в IV столітті робили північні германські племена.

Відреставрована та відновлена з фрагментів чаша має діаметр близько 40 сантиметрів. Судячи з відсутності слідів зносу, використовували її мало.

Ймовірно, чаша була зроблена на замовлення римського воєначальника, її використовували для миття рук на важливих прийомах. Археологи припускають, що римляни привезли артефакт на північ в якості дипломатичного подарунка або хабара комусь із германських вождів.

Читайте також:

Жезл "ямника". Археологи знайшли цікаве поховання. ФОТО

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.