АНОНС: У Києві пройдуть лекції «Слідами Інгігерд»

Інгігерд була «... мудріша за всіх жінок і гарна собою. Конунг так сильно любив її, що майже нічого не міг зробити помимо її волі», її називали «найвидатнішою з жінок».

Лекція відбудеться в рамках фестивалю "Княжа родина / Regio genus" у Національному заповіднику "Софія Київська".

 

Відомостей про шведську царівну і дружину великого князя Ярослава Мудрого Інгігерд маємо небагато. Давньоруські літописи повідомляють лише про будівництво храму в Києві на честь її небесної покровительки святої Ірини та дату смерті княгині. Більше даних знаходимо у скандинавських сагах, але що там є правдою, а що вигадкою?

На лекції спробують відтворити соціальне середовище і найближче оточення видатної жінки. Чи сприйняла Інгігерд Русь-Україну як свою нову батьківщину? І, нарешті, чи вона була похована в Софії Київській?

Час: 8 вересня, субота, 15.00 та 9 вересня, неділя, 13.00.

Місце: Національний заповідник "Софія Київська" (виставкові зали "Хлібні"), вул. Володимирська, 24.

Лектор: Тамара Рясна, завідувач сектору науково-методичної роботи Національного заповідника "Софія Київська".

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.