Президент Латвії затвердив закон про публікацію документів КГБ

Президент Латвії Раймонд Вейоніс затвердив закон про публікацію документів КГБ Латвійської РСР.

Про це повідомляє "Європейська правда" із посиланням на агентство ЛЕТА.

 Фото: Business FM Санкт-Петербург

Вейоніс зазначив, що до сторіччя латвійської держави в цьому питанні треба поставити крапку. При цьому він підкреслює, що опублікована цього року інформація буде неповною, і оприлюднені імена самі по собі нічого не скажуть про скоєне конкретною людиною.

"Перш ніж поспішати з висновками, важливо дочекатися і ознайомитися з додатковою інформацією. Поспішно роблячи висновки, ми ризикуємо створити помилкове розуміння історії", - сказав президент.

4 жовтня Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив законопроект про публікацію документів Комітету держбезпеки (КГБ) в інтернеті до 31 грудня 2018 року.

Планується опублікувати журнали реєстрації особистих і робочих справ агентів КГБ, виключених з органів агентів і резидентів і матеріали невдалого вербування, а також оперативні справи КГБ та інші документи КГБ і його попередників.

З 1 травня 2019 року планується публікація та інших документів КГБ.

Нагадуємо, що у вересні в Іспанії було прийняте рішення про відкриття архівів доби Франко.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.